Боярка (Звенигородський район): відмінності між версіями

село Боярка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Лисянський район
Рада	Боярська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA71020190020043152
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	664
Площа	3,05 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	19311
Телефонний код	+380 4749
Географічні дані
Географічні координати	49°19′19″ пн. ш. 30°42′18″ сх. д. / 49.32194° пн. ш. 30.70500° сх. д.Координати: 49°19′19″ пн. ш. 30°42′18″ сх. д. / 49.32194° пн. ш. 30.70500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	163 м
Водойми	Боярка
Відстань до; районного центру	20 км
Найближча залізнична станція	Лисянка
Відстань до; залізничної станції	20 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Боярка
Сільський голова	Дудник Олександр Іванович
Карта
	Боярка
	Боярка
Мапа

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 06:56, 18 червня 2020

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Боярка (значення).

Бо́ярка — село в Україні, у Лисянському районі Черкаської області. У селі мешкає 664 людей.

Походження назви

Археологічні розкопки свідчать про заснування у X—XII ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі.

Історія

Як населений пункт, Боярка згадується 1644 року в наказі польського гетьмана Концепольського князеві Вишневецькому, щоб той рухався з військом з Корсуня на Боярку.

Протягом 1648 — 1670-тих рр. Боярка входила до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 30 осіб козацького стану, що мешкали в Боярці. Вона була тоді сотенним містечком. Боярським сотником був тоді Іван Валобородько. За даними початку 1654 р. у Боярці було 21 шляхетський, 89 козацьких і 245 міщанських дворів. Боярським сотником був тоді Григорій Демехненко. Містечко було обнесено палісадом з 3-ма ворітьми. До палісаду прилягав замок, обнесений зрубною стіною, у якому було 2 проїзні вежі і одна глуха. У замку було 11 пушок. У містечку була соборна церква святого Георгія і менша церква святого Миколая Чудотворця. Під час правління Гетьмана Павла Тетері жителі Боярки стали учасниками подій протипольського повстання 1664—1665 рр. Коли у липні 1664 р. повстали жителі Ставища, до них приєдналися боярчани. У жовтні 1664 р. урядове й допоміжне військо Речі Посполитої, прислане Київським воєводою Степаном Чарнецьким, заволоділи Бояркою й жорстоко покарали боярчан за участь у повстанні. Події 1660-х та першої половини 1670-х рр. привели до знелюднення Боярки та припинення існування Боярської сотні^[1]

З 1722 року Боярка належала польську магнату Яну Яблонському. 1768 окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. 1774 року польський король Станіслав Август подарував село Ф. Бранницькому.

Під час визвольних змагань 1917—1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. 1929 року створено колгосп ім. Жданова.

У часи голодомору 1932—1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. 24 листопада 2007 на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.

У роки Німецько-радянської війни воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями.

1967 року до Боярки приєднано села Порадівка, Брідок та Харченків, що перетворилися на єдину сільську агломерацію.

Особистості

В Порадівці народився Яровий Пилип Степанович — Герой Радянського Союзу.

В Боярці народився Поваженко Іван Омелянович (*4.08.1901 — †1991) — видатний український ветеринар.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

↑ Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007

Посилання

Bojarka (2) powiat zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 294. (пол.)
Bojarka (2) powiat zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 186. (пол.)
Погода в селі Боярка
Боярка на сайті Міста і села України

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007

[1]

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 == Походження назви ==
-Археологічні розкопки свідчать про заснування у X–XII&nbsp;ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі.
+Археологічні розкопки свідчать про заснування у X—XII&nbsp;ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі «Пристань», яке збереглося досі.
 == Історія ==
 Як населений пункт, Боярка згадується [[1644]] року в наказі польського гетьмана [[Станіслав Концєпольський|Концепольського]] князеві [[Вишневецький Дмитро|Вишневецькому]], щоб той рухався з військом з [[Корсунь-Шевченківський|Корсуня]] на Боярку.
-Протягом 1648 - 1670-тих рр. Боярка входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 30 осіб козацького стану, що мешкали в Боярці. Вона була тоді сотенним містечком. Боярським сотником був тоді Іван Валобородько. За даними початку 1654 р. у Боярці було 21 шляхетський, 89 козацьких і 245 міщанських дворів. Боярським сотником був тоді Григорій Демехненко. Містечко було обнесено палісадом з 3-ма ворітьми. До палісаду прилягав замок, обнесений зрубною стіною, у якому було 2 проїзні вежі і одна глуха. У замку було 11 пушок. У містечку була соборна церква святого Георгія і менша церква святого Миколая Чудотворця. Під час правління Гетьмана [[Павло Тетеря|Павла Тетері]] жителі Боярки стали учасниками подій протипольського повстання 1664 - 1665 рр. Коли у липні 1664 р. повстали жителі [[Ставище (смт)|Ставища]], до них приєдналися боярчани. У жовтні 1664 р. урядове й допоміжне військо [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]], прислане Київським воєводою [[Стефан Чарнецький|Степаном Чарнецьким]], заволоділи Бояркою й жорстоко покарали боярчан за участь у повстанні. Події 1660-х та першої половини 1670-х рр. привели до знелюднення Боярки та припинення існування Боярської сотні <ref>Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007</ref>
+Протягом 1648&nbsp;— 1670-тих рр. Боярка входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 30 осіб козацького стану, що мешкали в Боярці. Вона була тоді сотенним містечком. Боярським сотником був тоді Іван Валобородько. За даними початку 1654&nbsp;р. у Боярці було 21 шляхетський, 89 козацьких і 245 міщанських дворів. Боярським сотником був тоді Григорій Демехненко. Містечко було обнесено палісадом з 3-ма ворітьми. До палісаду прилягав замок, обнесений зрубною стіною, у якому було 2 проїзні вежі і одна глуха. У замку було 11 пушок. У містечку була соборна церква святого Георгія і менша церква святого Миколая Чудотворця. Під час правління Гетьмана [[Павло Тетеря|Павла Тетері]] жителі Боярки стали учасниками подій протипольського повстання 1664—1665&nbsp;рр. Коли у липні 1664&nbsp;р. повстали жителі [[Ставище (смт)|Ставища]], до них приєдналися боярчани. У жовтні 1664&nbsp;р. урядове й допоміжне військо [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]], прислане Київським воєводою [[Стефан Чарнецький|Степаном Чарнецьким]], заволоділи Бояркою й жорстоко покарали боярчан за участь у повстанні. Події 1660-х та першої половини 1670-х рр. привели до знелюднення Боярки та припинення існування Боярської сотні<ref>Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007</ref>
 З [[1722]] року Боярка належала польську магнату [[Яблонський Ян|Яну Яблонському]]. [[1768]] окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. [[1774]] року польський король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Август]] подарував село Ф. Бранницькому.
-Під час визвольних змагань 1917–1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. [[1929]] року створено колгосп ім. Жданова.
+Під час визвольних змагань 1917—1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. [[1929]] року створено колгосп ім. Жданова.
-У часи голодомору 1932–1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. [[24 листопада]] [[2007]] на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.
+У часи голодомору 1932—1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. [[24 листопада]] [[2007]] на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.
 У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] воювало 268 жителів, з них 162 особи загинуло, 142 нагороджено орденами і медалями.
@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 В Боярці народився [[Поваженко Іван Омелянович]] (*4.08.1901&nbsp;— †1991)&nbsp;— видатний український ветеринар.
+== Див. також ==
+* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)]]
 == Примітки ==
@@ Рядок 72: / Рядок 75: @@
 {{Лисянський район}}
 {{Ukraine-geo-stub}}

Боярка (Звенигородський район): відмінності між версіями

Версія за 06:56, 18 червня 2020

Зміст

Походження назви

Історія

Особистості

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Боярка (Звенигородський район): відмінності між версіями

Версія за 06:56, 18 червня 2020

Походження назви

Історія

Особистості

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук