Батальний жанр

Санто Перанда. « Баталія при Яффі» або «Морська перемога венеціанців при Яффі»

Бата́льний жанр (від фр. bataille — битва) — жанр образотворчого мистецтва, що відображає військові дії, походи і життя армії, та пов'язані з цим події.

Розвиток жанру

«Дике Полювання» (1872) Петер Арбо.

Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва Стародавнього Єгипту, Ассирії, Греції і Риму.

У поступі розвитку жанру окреслились прославляння перемог володарів і його звеличення, що набули алегоричного й символічного змісту. У мистецтві античної Греції батальні сцени з міфології зображували на фронтонах у вигляді круглої скульптури та рельєфів, а також вазових розписах, у Римі слугували возвеличенню держави і прославлянню полководця-імператора. У середні віки батальні сцени зʼявилися в книжкових мініатюрах, а також в іконах та монументальних розписах Візантії, де святих воїнів подавали в напружено-драматичному двобої з драконом на здибленому коні. Згодом основи жанру було перенесено в мистецтво Київської Русі де початково переважно відтворювалось в іконах.

Панорамне розгортання баталій характерне і для малярства II-ї пол. XVII ст.: з більш динамічними пристрастями й цілісним охопленням усього полігону битви, над яким здіймається на коні полководець-король — панегірик для звеличування. Подібний тип картин умовно-алегоричного характеру впровадив Шарль Лебрен.

В мистецтві України

В українському мистецтві сцени визвольної боротьби увічнені в гравюрах Н. Зубрицького і Л. Тарасевича. Військова тематика знайшла відображення у творах Т. Шевченка («Кара шпіцрутенами» та інших). Темам війни та героїчного минулого українського народу присвячені картини С. Васильківського, Г. Крушевського («Тривога») тощо. Наприкінці XX ст.- поч.XXI ст. одними з яскравих представників були А. Орльонов, А. Серебряков, С. Чайка та інші. Від 2010-х жанр в країні значно занепав, натомість українські реалії відтворювали переважно митці інших країн.

• «Галицькі хоругви у Грюнвальдскій битві 15 липня 1410 року». Артур Орльонов
  «Галицькі хоругви у Грюнвальдскій битві 15 липня 1410 року». Артур Орльонов
• 
  «Зруйнування Січі». Сергій Чайка
• 
  «Тривога» або «Сигнальні вогні». Георгій Крушевський
• 
  «Тризна воїнів Святослава». Генріх Семирадський

• 
  «Битва при Гравелоті». Карл Ройхлінг
• 
  «Собеський під Віднем 1683 року». Юліуш Коссак
• 
  «Апофеоз війни». Василь Верещагін
• 
  «Янкі-Дудл», або «Дух 76 року». Арчибальд Віллард

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Яценко В. М. С. Самокиш. К., 1954;
• Жолтовський П. М. Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва XVI—XVIII ст. К., 1958;
• Садовень В. В. Русские художники-баталисты XVIII—XIX веков. М., 1955;
• Бродский В. Советская батальная живопись. Л.—М., 1950.

Див. також

• Медальєрне мистецтво