Логовенко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Логовенко
Народивсяблизько 1842
Станишів, Херсонської губернії
Помер23 (11) серпня 1879
Миколаїв
·Повішення
Підданство Російська імперія
НаціональністьУкраїнець
Місце проживанняМиколаїв
Діяльністьморяк, революціонер-народоволець
Відомий завдякиготував замах на імператора Олександра II
Військове званнябоцманмат
Партія«Народна Воля»

Іва́н Іва́нович Логове́нко (близько 1842, Станишів, Херсонської губернії — 23 серпня 1879, Миколаїв) — моряк, революціонер-народоволець.

Життєпис

Народився близько 1842 року в Станишеві Херсонської губернії. Служив боцманматом 2-го Чорноморського флотського екіпажу.

У червні 1876 року перебував під слідством за звинуваченням у самовільній відлучці, в невиконанні наказів командира і в підбурюванні команди. Виправданий судом за недоведеністю провини. У квітні 1877 року знову заарештований за участь у вбивстві і пограбуванні утримувача харчевні Головкова і знову виправданий за відсутністю доказів. Тоді ж, перебуваючі під вартою на гауптвахті, познайомився там з революціонером-народником Соломоном Віттенбергом, який організував революційний гурток у Миколаєві. Логовенко став членом цього гуртка. У серпні 1878 року дезертирував зі служби.

Разом з Віттенбергом брав участь у підготовці замаху на російського імператора Олександра II в Миколаєві. Взяв на себе технічне обладнання цієї справи. Через матросів з морського мінного парку дістав все, що знадобиться для приготування міни. Заарештовано 28 серпня (16 серпня за старим стилем) 1878 року в Миколаєві, на квартирі Віттенберга, з паспортом на ім'я Василя Петрова. При обшуку у них були знайдені гальванічні батареї, за допомогою яких міна повинна була бути приведена в дію, і які Логовенко викрав у мінному парку під час служби на флоті, і велика кількість нелегальної літератури.

Влітку 1879 переведений в ув'язнення до Одеси. На «процесі 28-ми» над революціонерами-народниками, який проходив 6-17 серпня (25 липня — 5 серпня за старим стилем) 1879, визнаний винним у приналежності до соціально-революційної партії, яка мала на меті пропаганду серед матросів і підготовку замаху на Олександра II та засуджений до страти. 22 (10 за старим стилем) серпня з одеського каземату відправлений до Миколаєва, наступного дня за міською стіною між Поповою та Широкою Балками на очах земляків його разом з Соломоном Віттенбергом було повішено. Військовий губернатор Миколаєва Микола Андрійович Аркас дав розпорядження поховати злочинців так, щоб ніхто не міг впізнати їх могили.

Вшанування пам'яті

Сьогодні про змову проти імператора у Миколаєві нагадують збережена будівля на Інженерній, 10, де готувався замах і вулиця 8-а Слобідська, якій дали ім'я боцмана Логовенка.

Література

  • Литература партии «Народной Воли». М., 1907; Семенов А. Соломон Виттенберг. «Былое», 1925, № 6;
  • Морейнис М. А. Соломон Яковлевич Виттенберг и процесс 28-ми. «Каторга и ссылка», 1929, № 7.

Джерела

Посилання