Моріс Дюверже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Дюверже
Maurice Duverger
Ім'я при народженні фр. Maurice Louis Georges Duverger[1]
Народився 5 червня 1917 (106 років)(19170605)
Ангулем, Шаранта
Франція Франція
Помер 16 грудня 2014(2014-12-16)[1][2] (97 років)
V округ Парижа, Париж[1]
Громадянство Франція Франція
Діяльність правник, політик, політолог, викладач університету
Галузь політологія
Alma mater Університет Бордо[3]
Науковий ступінь доктор права та професор соціології
Знання мов французька[4][5]
Заклад Університет Пуатьє, Паризький університет[5] і Університет Бордо[5]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Сербська академія наук і мистецтв
Посада директор[5] і Депутат Європейського парламенту[6]
Партія Італійська комуністична партія
Нагороди
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Командор ордена «За заслуги» (Франція)

Моріс Дюверже (фр. Maurice Duverger;*5 червня 1917 року, Ангулем, Франція) - французький соціолог, політолог, юрист, державознавець, міжнародний консультант із проблем конституційного права та виборчої боротьби, керівник Центру порівняльного аналізу політичних систем, член Академії наук і мистецтв (США), доктор права та професор соціології Паризького університету. [7]

Біографія

Народився в містечку Ангулем департаменту Шаранта. Закінчив факультет права в Бордо. У молодості деякий час був членом фашистської Французької народної партії, але до кінця Другої світової війни перейшов у опозицію. У 1955-1985 роках викладав у Парижі. Під час «Холодної війни» належав до числа вчених ліволіберальної спрямованості. Виступав проти ремілітаризації ФРН, колоніальних воєн і неофашизму.

Здобув свою популярність завдяки працям в галузі політичної науки. Роботи характеризують відхід від юридичного методу дослідження політичної організації суспільства до політичних інститутів і процесів. Основна увага приділялася соціології політичних партій і політичних режимів, загальної теорії політики, методам політичної науки. Погляди на сутність політичної влади, держави, демократії, хоча й містять ряд цікавих положень, все ж носять еклектичний характер. Так, стосовно епохи промислового капіталізму він визначає правильність марксистської характеристики буржуазної держави.

Викладав конституційне право та політичні науки в університетах Парижа, Женеви, Нью-Йорка, керував створеним ним Центром політичних досліджень, а згодом – Центром порівняльного аналізу політичних систем Сорбонни, працював політичним оглядачем газет «Монд» і «Нувель обсерватер», консультував уряди Франції, Мексики, Греції та інших держав з питань конституційного права та виборчих кампаній, був депутатом Європейського парламенту.

Почесні звання та нагороди

Наукові праці

  • Курс конституційного права / La participation des femmes à la vie politique (1946)
  • Політичні партії / Les partis politiques (1951)
  • Державні фінанси / Les finances publiques (1956)
  • Методи політичної науки / Méthodes de la science politique (1959)
  • Про диктатуру / De la dictature (1961)
  • Методи соціальних наук / Méthodes des Sciences sociales (1961)
  • Введення в політику / Introduction à la politique (1964)
  • Соціологія політики / Sociologie politique (1966)
  • Демократія без народу / La démocratie sans les peuples (1967)
  • Конституційне право і політичні інститути / Institutions politiques et Droit constitutionnel (1970)
  • Янус: два обличчя Заходу / Janus: les deux faces de l'Occident (1972)
  • Соціологія політики / Sociologie de la politique (1973)
  • Інша сторона речей / L'autre côté des choses (1977)
  • Шах королю / King's Mate (1978)
  • Апельсинові дерева з озера Балатон / Les orangers du lac Balaton (1980)
  • Factors in a Two-Party and Multiparty System, in Party Politics and Pressure Groups (New York: Thomas Y. Crowell, 1972)
  • Політичні партії:їх організація та діяльність у країні / Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State
  • The Study of Politics
  • Республіка громадян / La République des Citoyens (1982)
  • Відкритий лист до соціалістів / Lettre Ouverte aux Socialistes (Collection Lettre ouverte)
  • Сучасна демократія: Економічна потужність / Modern Democracies: Economic Power Versus Political Power
  • La Cohabitation des Français
  • Europe des Hommes: Une Métamorphose Inachevée (1994)
  • Ідея Політика: влада в суспільстві / The Idea of Politics: the Uses of Power in Society
  • Французька політична система / The French Political System
  • L'Europe dans tous ses Etats (1995)

Примітки

Посилання