Лев Гутман
| Лев Гутман | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Країна |
 СРСР Ізраїль Німеччина | |||
| Народження |
26 вересня 1945 (78 років) Рига | |||
| Титул | гросмейстер (1986) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2432 (травень 2016 року) | |||
| Піковий рейтинг |
2547 (жовтень 2000 року) | |||
Лев Гутман (26 вересня 1945, Рига) — латвійський шахіст, тренер i автор шахових книг, від 1980 року представник Ізраїлю, a потім (від 1990) — Німеччини, гросмейстер від 1986 року.
Шахова кар'єра
Перед еміграцією виступав лише на внутрішніх турнірах СРСР. Найвищими його успіхами того періоду були перемоги на чемпіонаті Латвійської РСР (Рига, 1972)[1], а також на чемпіонаті Балтійських країн (Хаапсалу, 1978)[2].
1984 року здобув бронзову медаль чемпіонату Ізраїлю в особистому заліку. У 1982 i 1984 роках двічі представляв команду тієї країни на шахових олімпіадах[3]. У 1985 році поділив 1-ше місце (разом з Еліаху Швідлером, Єгудою Грюнфельдом i Ральфом Лау) на зональному турнірі, що відбувся в Беер-Шеві i здобув путівку до міжзонального турніру в Білі, в якому посів 15-те місце[4]. Кілька разів брав участь у фіналах індивідуальних чемпіонатів Німеччини, де двічі (Бад-Вільдбад 1993 i Альтенкірхен 1999) поділив 3-тє місце.
Неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях, успіхи за роками:
- 1984 — Зіндельфінген (посів 1-ше місце), Ґріндавік (посів 1-ше місце),
- 1986 — Вупперталь (посів 1-ше місце), Луґано (1986, поділив 1-ше місце разом з Вікторем Корчним i Найджелом Шортом),
- 1987 — Біль (турнір за швейцарською системою, посів 1-ше місце),
- 1988 — Париж (посів 1-ше місце), Занкт-Інгберт (поділив 1-ше місце разом з Владіміром Букалем),
- 1989 — Мюнстер (посів 1-ше місце),
- 1991 — Гіссен (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Іваном Фараґо),
- 1996 — Беблінген (поділив 1-ше місце разом з Кареном Мовсісяном, Клаусом Бішоффом, Гіоргі Багатуровим i Рустемом Даутовим),
- 1999 — Ліппштадт (посів 1-ше місце), Кассель (посів 1-ше місце), Дрезден (поділив 1-ше місце разом з Сергієм Загребельним), Вісбаден (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, В'ячеславом Іконніковим i Сергієм Галдунцем),
- 2000 — Кассель (посів 1-ше місце), Дрезден (поділив 1-ше місце разом з Ральфом Лау), Бад-Цвестен (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Крістофером Луцем, Ігорем Глеком, Володимиром Чучеловим, Еріком Лоброном i Леонідом Крицем),
- 2001 — Кассель (посів 1-ше місце),
- 2003 — Кіль (посів 1-ше місце), Бад-Цвестен (поділив 1-ше місце разом з Клаусом Бішоффом),
- 2005 — Падерборн (посів 1-ше місце),
- 2006 — Ліппштадт (посів 1-ше місце)
- 2007 — Мюльхаузен (посів 1-ше місце), Гота (посів 1-ше місце), Дортмунд (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Тиграном Налбандяном i Михайлом Зайцевим), Апольда (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Леонідом Крицем), Баунаталь (поділив 1-ше місце разом з Герхардом Шеблером i Іллєю Шнайдером), Падерборн (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Генріком Теске i Герхардом Шеблером),
- 2008 — Нордхаузен (посів 1-ше місце), Фрідріхрода (посів 1-ше місце), Лойтерсдорф (поділив 1-ше місце разом з Ілмарсом Старостітсом), Крайльсгайм (поділив 1-ше місце разом з Стефаном Бекінгом).
Окрім того, чотири рази (у 1999, 2000, 2001 i 2003 роках) перемагав на чемпіонаті Нижньої Саксонії.
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 жовтня 2000 року, досягнувши 2547 пунктів, посідав тоді 12-ге місце серед німецьких шахістів[5].
Є автором кількох книжок, що присвячені дебютній теорії.
Вибрані публікації
- Gewinnen mit Schottisch, 1992
- 4.d4 im Vierspringerspiel, 1993
- 4…Dh4 in der Schottischen Partie, 1999
- Budapest Fajarowicz, 2004, ISBN 0-7134-8708-9
- Gewinnen mit dem Fajarowicz/Richter-Gambit, 2005
Примітки
Посилання
- особова картка на сайті 365chess.com
- Особова картка Лева Гутмана на сайті ФІДЕ
|
