Тарнавський Олександр Георгійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Додано біографічні відомості. Дані щодо дати та місця народження й навчання особи, етапів кар'єрного зростання як військового керівника. Правила Вікіпедії не вимагають доводити, коли і де людина народилася та які заклади вищої освіти закінчила. Прошу зупинити необгрунтовані видалення цієї інформації. Також додано дані щодо посад військового офіцера: у випадку, якщо людина раніше не була публічною, немає джерел - окрім конфіденційних особистих документів - стосовно місць служби.
Скасування редагування № 42264091 користувача Марта Іванова (обговорення) правила вимагають підтверджувати всю інформацію джерелами (ВП:В), в тому числі і про місце народження і навчання. Ви самі ж пишите, що доступних джерел щодо цього немає, тобто самі визнаєте, що інформація суперечить правилу ВП:ОД (використання фактів, підтвердження яких не існує опублікованих джерелах)
Мітка: Скасування
Рядок 31: Рядок 31:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Олександр Георгійович Тарнавський народився 12 травня 1970 року в місті [[Дніпро (місто)|Дніпро]] у родині лікарів. У 1991 році закінчив [https://web.kpi.kharkov.ua/vitv/ Харківське вище гвардійське училище танкових військ].

Протягом 1991 - 1997 р.р. Олександр Тарнавський проходив службу на посадах командира танкового взводу, командира танкової роти, начальника штабу танкового батальону.

У 1999 році закінчив [[Національний університет оборони України|Національну академію оборони України]] (оперативно-тактичний рівень).

У 2011-2015 командував [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-ю окремою танковою бригадою]].<ref>{{Cite web|title=Про відзначення державними нагородами України|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/683/2012|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2024-02-17|language=uk}}</ref>
У 2011-2015 командував [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-ю окремою танковою бригадою]].<ref>{{Cite web|title=Про відзначення державними нагородами України|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/683/2012|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2024-02-17|language=uk}}</ref>

У 2018 закінчив [[Національний університет оборони України|Національний університет оборони України імені Івана Черняховського]] (стратегічний рівень).


У травні 2012 був присутнім на освяченні храму [[УПЦ (МП)]], що був розміщений на території танкової частини.<ref>{{Cite web|title=К празднику Великой Победы в Кривом Роге освятили новый храм и наградили орденами его благотворителей|url=https://www.0564.ua/news/143705/k-prazdniku-velikoj-pobedy-v-krivom-roge-osvatili-novyj-hram-i-nagradili-ordenami-ego-blagotvoritelej|website=0564.ua - Сайт міста Кривого Рогу|accessdate=2024-02-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=ХРАМ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ГЕОРГИЯ ПОБЕДОНОСЦА|url=https://church-site.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3875:2012-05-11-09-14-06&catid=95:2010-12-28-20-15-40&Itemid=90|website=church-site.kiev.ua|accessdate=2024-02-18}}</ref>
У травні 2012 був присутнім на освяченні храму [[УПЦ (МП)]], що був розміщений на території танкової частини.<ref>{{Cite web|title=К празднику Великой Победы в Кривом Роге освятили новый храм и наградили орденами его благотворителей|url=https://www.0564.ua/news/143705/k-prazdniku-velikoj-pobedy-v-krivom-roge-osvatili-novyj-hram-i-nagradili-ordenami-ego-blagotvoritelej|website=0564.ua - Сайт міста Кривого Рогу|accessdate=2024-02-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=ХРАМ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ГЕОРГИЯ ПОБЕДОНОСЦА|url=https://church-site.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3875:2012-05-11-09-14-06&catid=95:2010-12-28-20-15-40&Itemid=90|website=church-site.kiev.ua|accessdate=2024-02-18}}</ref>

Версія за 07:29, 5 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарнавський.
Олександр Тарнавський
Олександр Георгійович Тарнавський
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження 12 травня 1970(1970-05-12) (54 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
2024—т.ч. Командування підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, командувач Командування[джерело?]
2022 Оперативне командування «Схід» ОК «Схід», заступник командувача
2022—т.ч. ОСУВ «Таврія», командувач
2022 ОСУВ «Слобода», командувач
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Тарнавський Олександр Георгійович у Вікісховищі

Олекса́ндр Гео́ргійович Тарна́вський — український військовослужбовець, воєначальник, бригадний генерал, учасник російсько-української війни, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія»[1] Сил оборони України (раніше «Херсон»[2]), керівник контрнаступу українських військ на півдні України 2022 року. Колишній командувач ОСУВ «Слобода». Лицар всіх ступенів ордена Богдана Хмельницького.

Життєпис

У 2011-2015 командував 17-ю окремою танковою бригадою.[3]

У травні 2012 був присутнім на освяченні храму УПЦ (МП), що був розміщений на території танкової частини.[4][5]

У грудні 2014 увійшов до складу громадської ради Кривого Рогу із підтримки Олександра Вілкула.[6]

У 2015 році балотувався у міську раду Кривого Рогу за списками проросійської політичної партії "Наш Край".[7]

2022 року проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командувача військ ОК «Схід»[8].

Згодом був призначений на посаду командира оперативного угруповання військ «Слобода»[9].

Восени 2022 року командував контрнаступом українських військ на півдні Україні[10][11] як командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон»[2].

10 грудня 2021 Олександру Тарнавському надане військове звання бригадний генерал[12].

Станом на 15 червня 2023 року — командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія»[13].

З 2024 року – по т.ч. командувач Командування підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України.[джерело?]

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького I ступеня (14 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[14];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[15];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[16];
  • Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1 серпня 2022) — за особисту мужність і відвагу, високий професіоналізм у війні з росією 2014—2022 рр[17].

Примітки

  1. ↑ Найкраща оборона — це ведення наступальних дій — бригадний генерал Олександр Тарнавський
  2. ↑ а б Володимир Зеленський провів нараду щодо стабілізаційних заходів на деокупованій Херсонщині — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  3. ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 лютого 2024.
  4. ↑ К празднику Великой Победы в Кривом Роге освятили новый храм и наградили орденами его благотворителей. 0564.ua - Сайт міста Кривого Рогу (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
  5. ↑ ХРАМ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ГЕОРГИЯ ПОБЕДОНОСЦА. church-site.kiev.ua. Процитовано 18 лютого 2024.
  6. ↑ Криворожане создали общественный совет в поддержку мэра Юрия Вилкула. Gorod.dp.ua. Процитовано 17 лютого 2024.
  7. ↑ Кандидаты Кривой Рог | Депутат.дп.юа. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
  8. ↑ Бригадний генерал Олександр Тарнавський: на таких людях тримається військо – Головнокомандувач ЗСУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.
  9. ↑ У Міноборони показали генералів ЗСУ, які командують звільненням півдня України. ФОТО. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 7 квітня 2023.
  10. ↑ Названо імена командуючих контрнаступом на півдні. ua.korrespondent.net. Процитовано 12 листопада 2022.
  11. ↑ Скоро прокоментує сам. Подоляк назвав керівника операції зі звільнення правобережжя Херсонщини. nv.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
  12. ↑ Указ Президента України від 10 грудня 2021 року № 631/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
  13. ↑ Таврійський напрямок. Окупанти втратили вертоліт Ка-52 та понад чотири роти солдатів. 15.06.2023, 15:06
  14. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2022 року № 768/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. ↑ Указ Президента України від 24 квітня 2022 року № 272/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. ↑ Указ Президента України від 29 березня 2022 року № 187/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. ↑ Наказ № 2 нагородної комісії по «Ордену Звитяги» від 01.08.2022, ГС «Асоціація сприяння територіальній обороні України»

Посилання


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарнавський_Олександр_Георгійович&oldid=42264166