Наш край (політична партія)
| Наш край | |
 | |
| Заснована / зареєстрована | 23 серпня 2011 |
| Штаб-квартира | Київ |
| Політична ідеологія | Русофільство, регіоналізм [⇨]
|
| Очільник партії | Олександр Мазурчак Антон Кіссе Сергій Шахов |
| Кольори | білий, синій |
| Кількість членів | |
| Кількість депутатів у ВР[1] | 3 / 422
|
| Обласні ради та рада м. Києва[2] | 43 / 1780
|
| Вебсторінка | nashkray.org |
| Політика України Політичні партії Вибори | |
Політи́чна па́ртія «Наш край» — проросійська[3] політична партія в Україні, створена переважно з вихідців закритої проросійської Партії регіонів[4][5][6]. Юридично партію зареєстровано 23 серпня 2011 року під назвою «Блокова партія», однак де-факто вона з'явилася 2014 року, коли частина ексрегіоналів створила нову партію, перейменувавши «Блокову партію» на «Наш край».[7]
На місцевих виборах 2015 року партія посіла третє місце, отримавши 156 місць на посадах голів міст, селищ та сіл[8] та 4375 депутатських мандатів у місцевих та обласних радах.[9] На місцевих виборах 2020 року партія «Наш край» посіла сьоме місце у місцевих радах, отримавши 1894 депутатських мандата у місцевих радах (4.46 % від усіх 42501 депутатських мандатів у місцевих радах) та восьме місце в обласних радах, отримавши 43 депутатських мандата у обласних радах (2.42 % від від усіх 1780 депутатських мандатів у обласних радах).[10][⇨]
Історія[ред. | ред. код]
Де-юре партія зареєстрована 23 серпня 2011 року під назвою «Блокова партія», однак де-факто партія з'явилася на українському політичному ландшафті лише 2014 року, коли частина ексрегіоналів вирішила створити нову партію, перейменувавши «Блокову партію» на «Наш край».[7]
27 серпня 2015 року пройшов форум регіональних керівників партії, у якому взяли участь багато мерів та регіональних лідерів.[11] Схожі форуми відбулися у деяких інших областях.[12][13] Співзасновниками партії виступили Олександр Мазурчак, Юрій Гранатуров, Олександр Фельдман, Антон Кіссе та Сергій Кальцев[7][14], які до подій Революції гідності були членами Партії регіонів[15][16][17][18].
9 червня 2022 СБУ викрили схему з якою голова партії та керівник її територіального осередку продавали прохідне місце до Верховної Ради за $2,5 млн[19]. Керівника та його спільника було затримано[20].
Керівництво[ред. | ред. код]
Під час де-факто заснування партії 2014 року партію очолювали 5 співголів (усі — вихідці з Партії регіонів): Антон Кіссе, Юрій Гранатуров, Олександр Фельдман, Сергій Кальцев та Олександр Мазурчак.[7]
Станом на 2021 рік партію очолюють 3 співголови: Олександр Мазурчак, Антон Кіссе та Сергій Шахов[21].
Ідеологія[ред. | ред. код]
Де-факто проросійська ідеологія партії[ред. | ред. код]
Політолог ІПІЕНД НАН України Марія Кармазіна вважає, що існування партії «Наш край», яка стала ідейною послідовницею проросійської «Партії регіонів», є серйозним викликом для української державності, оскільки члени цієї партії схильні до антиукраїнських чи антидержавницьких дій.[7] Політичний аналітик Денис Казанський називає партію «Наш край», разом з Опоблоком, умовно антимайданною партією,[22] а політолог Віктор Бобиренко спрямованість партії ідентифікує як проросійську, вказуючи, що їхні виборці, не люблять ні Росію, як агресора, ні Захід і НАТО[23].
Заперечення проросійської ідеології партії[ред. | ред. код]
За оцінкою політолога Вадима Карасьова насправді партія «Наш край» не є проросійською; натомість, на думку Карасьова, 2020 року партія стала об'єктом незаслуженої критики та звинувачень у проросійськості з боку політичних конкурентів для того, щоби зменшити її рейтинг.[24]
Де-юре декларована регіонально-спрямована ідеологія партії[ред. | ред. код]
Згідно з програмою партії «Наш край» та заявами її лідерів, декларованою ідеологія партії є регіональний егоїзм[25][26] (регіоналізм[7]). Тобто декларативно партія орієнтується на регіональні еліти, представників місцевого самоврядування, як-от мерів великих міст,[27][28] аби втілити в життя свою заявлену мету «розвинути свій власний регіон», оскільки, на переконання керівництва партії, «розвиваючи рідний край — ми розвиваємо Україну. Сильний рідний край — сильна Україна!»[29]
Неофіційна назва партії та партійне гасло[ред. | ред. код]
В українських ЗМІ партію «Наш край» іноді неофіційно називають «партією мерів», оскільки після появи партії 2015 року, політики цієї партії стали мерами / міськими головами чималої кількості міст.[30][31][27][28]
Крім цього, у минулому неофіційна назва «партія мерів», навіть згадувалася в офіційному гаслі партії; так у 2015—2020 офіційне гасло партії роках було «партія мерів, господарників та професіоналів»[32][33] Напередодні місцевих виборів 2020 року, у серпні 2020 року офіційне гасло партії змінилося на «сила господарників та професіоналів»[34] (згадку про «мерів» було вилучено).
Замовлення політичної реклами[ред. | ред. код]
Згідно з дослідженням ГО «Інститут масової інформації», діячі партії є лідерами зі замовлення реклами під час передвиборчої кампанії 2015 року. 2020 року партія залишилась одним із найбільших замовників політичної реклами в Україні.[35]
Участь у виборах[ред. | ред. код]
Місцеві вибори[ред. | ред. код]
Партія взяла участь у місцевих виборах 2015 року, отримавши 4640 депутатських місць[36][37]. За даними Комітету виборців України, «Наш край» став найрезультативнішою партією за співвідношенням обраних депутатів до зареєстрованих кандидатів, набравши 32,3 %.[9] У липні 2016 року на довиборах до ВРУ в окрузі № 114 (Луганщина) перемогу отримав Сергій Шахов[38]. За нього віддали голоси 37,62 % виборців[39].
За підсумками місцевих виборів 2015—2019 років партія увійшла до першої п'ятірки за кількістю обраних депутатів[40].
На перших виборах у новостворених об'єднаних територіальних громадах, які відбулися в грудні 2016 року, депутатами від «Нашого краю» стали 245 кандидатів.[джерело?]
11 грудня депутатами стали 89 представників партії з 15 ОТГ[41]. Леонід Душа став мером Батурина на Чернігівщині, а Анатолій Малахатка став головою Малотокмачанської сільської ради в Запорізькій області.
Партія отримала 30 % голосів на Миколаївщині та на Чернігівщині (32 %), майже 20 % на місцевих виборах на Донеччині[42].
На виборах в ОТГ 30 червня 2019 року партія посіла друге місце з 17,2 % мандатів. Депутатами стали 127 представників партії в 25 територіальних громадах[43][44].
На місцевих виборах до 86 ОТГ (69 сільських, 16 селищних, 1 міський), що відбулися 22 грудня 2019 року, у 21 області України, а також у додаткових місцевих вибори — в 33 ОТГ (20 сільських, 13 селищних) в 17 областях України «Наш край» отримав 61 мандат, що становить 6,7 % від всіх депутатів, обраних від партій, та посів третє місце серед партій на виборах[45].
За результатами виборів до Підгородненської міської ОТГ Дніпропетровської області, що відбулися 29 грудня 2019 року, «Наш край» отримав 15,05 % голосів, посівши друге місце[46].
Парламентські вибори[ред. | ред. код]
На дострокових парламентських виборах влітку 2019 року народними депутатами Верховної Ради України 9-го скликання стали три представники партії: Антон Кіссе, Валерій Давиденко та Сергій Шахов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Журавльова, Ольга (19 жовтня 2020). Нові партії та обмежені бюджети. Що чекає на міста після виборів. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ Місцеві вибори. Луганщина: дві колони ОПЗЖ та хитання «слуг». tyzhden.ua (англ.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Повстання «динозаврів». На місцеві вибори зібрались політики епохи Януковича. glavcom.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ “Наш Край” – партія мерів, прогульників та голосувальників за диктатуру. Українська правда (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ а б в г д е Марія Кармазіна. Регіональні політичні партії в Україні (1991 — початок 2018 рр.) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. № 1 (93) від 2018 року. 311 стор.: С. 49
- ↑ Підсумки виборів-2015 по партіях. Всі результати (ІНФОГРАФІКА) – Depo.ua. www.depo.ua (укр.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ а б КВУ: БПП, "Батьківщина" і "Наш край" є лідерами за кількістю обраних депутатів місцевих рад. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Місцеві вибори 2020: Результати. cvk.gov.ua. 2020
- ↑ Более 60 мэров украинских городов пойдут на выборы в составе партии "Наш край". Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ В Харькове пройдет форум партии "Наш край" | Стрічка.ком | Автоматичний інформаційний сервіс моніторингу та аналізу новин. web.archive.org. 16 травня 2016. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ «Наш край»: Крепкие хозяйственники в городах делают вызов «политическим туристам». 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (ru-UA). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ У Києві відбувся Форум регіональних лідерів партії "Наш край". www.unian.ua (укр.). Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Ще один екс-соратник Тимошенко вступив до Партії регіонів
- ↑ Середа, Катерина. Временный мэр Николаева Гранатуров покинул ПР. nikvesti.com. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ 28.06.2019. «Главная партия в моей жизни – это партия моих избирателей», — Антон Киссе | Антон Киссе (ru-RU). Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Сергей Кальцев сбросил старый якорь и дует в новые паруса. www.vv.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ https://www.unian.ua/politics/vimagali-milyoni-za-prohidne-misce-predstavnikiv-partiji-nash-kray-vikrila-sbu-zmi-novini-ukrajina-11859774.html. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - ↑ Продавав за 2,5 млн "прохідне" місце в Раду: в Києві затримали главу партії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Про нас. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Луна-кімната із червоними кульками. Як Анатолій Шарій перетворює ненависть на політичний капітал. Український тиждень № 21 (653) від 20 травня 2020
- ↑ Політичний експерт Віктор Бобиренко: На цих виборах виграє колективний мер. Українська правда. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Приписування партіям проросійської позиції на місцевих виборах в Україні використовують як "чорну" технологію - думка. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Фельдман: Головна мета партії «Наш край» — мир, єдність і стабільність в Україні. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Олександр Фельдман (один з п'яти співголів партії): Про здоровий регіональний егоїзм [Архівовано 2021-02-13 у Wayback Machine.] // Інформаційний бюлетень партії Наш Край № 1 (2015)
- ↑ а б Бевз, Тетяна (2018). Специфіка функціонування регіонального політичного режиму Дніпропетровщини в умовах російсько-української війни (2014 - початок 2018 рр.) (укр.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ а б Фісун, Олександр (2016). Неформальні інститути та неопатримоніальна демократія в Україні. Агора (укр). Процитовано 2020.
- ↑ Партія «Наш край»: про нас. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ Мери понад 60 міст підуть на вибори з партією "Наш край". РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Україна, Віталій Червоненко ВВС. "Відродження" "Нашого краю": хто підбирає спадщину "регіоналів". BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Примірник партійної газети «Наш край» № 29 (90) від 24 липня — 06 серпня 2020 з гаслом партії «партія мерів, господарників та прафесіоналів» pdf [Архівовано 2021-02-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Газета партії «Наш край»: Архів. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ Примірник партійної газети «Наш край» № 30 (91) 7 — 20 серпня 2020 з гаслом партії «партія мерів, господарників та професіоналів» pdf [Архівовано 2021-02-13 у Wayback Machine.]
- ↑ "Срібний" призер виборів на Чернігівщині "Наш край": що за партія та в чому секрет успіху?. yes-chernigiv.com.ua (укр.). Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Результати місцевих виборів-2015. Найбільше втратила Самопоміч, додали Свобода й Опоблок. Висновки і прогоноз (+ІНФОГРАФІКА). ТЕКСТИ (англ.). Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ КВУ підбив підсумки виборів 2015: результати партій. PRпортал Украины (рос.). Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Шахов выиграл выборы в Раду у экс-нардепа Мошенского в Луганской области. LB.ua. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ ЦВК. Загальна кількість депутатських мандатів, отриманих кандидатами у депутати за результатами виборів.
- ↑ «Наш край» посів друге місце на виборах у громадах | «НАШ КРАЙ» Офіційний сайт Всеукраїнської політичної партії. http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:КВУ%3A%20результати%20виборів%20в%20об'єднаних%20громадах%2011%20грудня%20за%20даними%20незалежних%20спостерігачів%20 (укр.). Процитовано 9 лютого 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ «Наш край» переміг на місцевих виборах 18 грудня ще в одній області – Запорізькій | «НАШ КРАЙ» Офіційний сайт Всеукраїнської політичної партії. nashkray.org (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ "Наш край" у лідерах на виборах в ОТГ, - попередній підрахунок. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ На виборах в об'єднаних громадах 30 червня перемагають "Батьківщина" і "Наш край" – результати попереднього підрахунку. gordonua.com. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ "Наш край" в трійці лідерів на виборах в ОТГ і перший за партсписками. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ "Наш край" серед лідерів на виборах за партсписками на Дніпропетровщині, зазначають у партії. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 3 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Програма партії «10 кроків для розвитку рідного краю» (2015) (архівна версія)
- Програма партії «12 кроків для розвитку рідного краю» (2020)
| ||||||||||||||||||||