Станіславський округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіславський округ
Станиславівський циркул
Округ
Адміністративний центр Станіславів
Країна Австрійська імперія
Коронна земля Королівство Галичини та Володимирії
Населення
 - повне 306867 (1866)[1]
Площа
 - повна 5 563,1[2] км²

Станіславівський округ[3], іноді Галицький округ[4] — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької імперії (з 1804 року — Австрійської імперії).

Коротка історія[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Галицька придворна канцелярія 2 вересня 1780 року видала декрет, згідно якого гебернатор Галичини мав провести новий адміністартивний поділ краю. Устрій Галичини мав бути ідентичним існуючому в решті провінцій Австрійської монархії. 22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Вся територія монархії ділилась, зокрема, на губернії — основну адмінодиницю — та циркули, себто округи. Створений 1782 року разом з іншими 17-ма.[5]

Існував до 1867 року, коли було скасовано округи і залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році).

Окружне управління очолював староста, якого призначав цісар. Іншими урядниками були 1 заступник старости, 1—4 комісари (призначав цісар), 1 практикант, 1 секретар, 3 канцеляристи, 1 нотар, 2 кур'єри. Також округ (як, наприклад, Тернопіль, Самбір) мав свою касу з окремим персоналом.[6]

Географія[ред.ред. код]

Станіславівський округ межував на заході зі Стрийським, на півночі — Бережанським, на сході — Заліщицьким, Чортківським і Коломийським округами. На півдні межував з Угорщиною.

У Станіславівському окрузі було 5 міст, 13 містечок та 264 села[7].

Дистрикти, повіти[ред.ред. код]

У 1781 році, зокрема, складався з першого дистрикту із центром у Галичі, другого - в Заліщиках, третього - в Коломиї, четвертого - в Тисмениці.[8]

До 1867 року було 9 повітів[9] (нім. bezirk):

  • Станіславський
  • Тисменицький
  • Тлумацький
  • Монастириський
  • Бучацький
  • Богородчанський
  • Делятинський
  • Надвірнянський
  • Галицький
  • Солотвинський

Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei.— S. 10 (загальна кількість населення - місцеве разом з іноземцями)
  2. Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869.— S. 76(переведено з вказаної у джерелі площі (101) у квадратних милях географічних милях (1 гео.миля=7421,6 м))
  3. циркул
  4. Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… — S. 104—108.
  5. Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 39.
  6. Там само. — С. 83.
  7. Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 76.
  8. Kalendarz tytularny czyli… w Królestwach Galicyi y Lodomeryi… na rok 1781… — S. 104—107.
  9. Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.

Джерела[ред.ред. код]