Марія-Терезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія-Терезія
Divina favente clementia Romanorum Imperatrix vidua, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Slavoniae, Galliciae, Lodomeriae, Bosniae, Serviae, Cumaniae, et Bulgariae Regina Apostolica, Archi Dux Austriae, Dux Burgundiae, Styriae, Carinthiae, et Carnioliae, Magna Princeps Transylvaniae, Marchio Moraviae, Dux Brabantiae, Limburgiae, Lucemburgae, Geldriae ac Würtembergae, superioris, et inferioris Silesiae, Mediolani, Mantuae, Parmae, Placentiae, Guastallae, Aschvitzii, et Zatori, Princeps Sueviae, Comes Habspurgi, Flandriae, Tyrolis, Hannoniae, Kyburgi, Goritiae, et Gradiscae, Marchio Sacri Romani Imperii, Burgoviae, superioris et inferioris Lusatiae, Comes Namurci; Domina Marchiae, Sclavoniae, et Mechliniae; Vidua Dux Lotharingiae et Barri, Magna Dux Hetruriae etc.
Kaiserin Maria Theresia (HRR).jpg
Імператриця Священної Римської імперії
Правління 1745-1765
Попередник Марія Амалія Австрійська
Наступник Марія Жозефа Баварська
Інші титули Королева Німеччини
Королева Богемії
Королева Угорщини
Король Хорватії
Королева Галичини та Володимирії
Ерцгерцогиня Австрії
Біографічні дані
Дата народження 13 травня 1717(1717-05-13)
Відень
Дата смерті 29 листопада 1780(1780-11-29) (63 роки)
Відень
Місце поховання Імператорський склеп, Відень, Австрія
Чоловік Франц I Стефан
Діти Марія Єлизавета, Марія Анна, Марія Кароліна, Йосиф, Марія Христина, Марія Єлизавета, Карл Йосиф, Марія Амалія, Леопольд, Марія Кароліна, Марія Йоганна, Марія Жозефа, Марія Кароліна, Фердинанд, Марія-Антуанетта, Максиміліан Франц
Династія Габсбурги
Батько Карл VI Габсбург
Мати Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Middle Coat of Arms of Maria Theresa, Holy Roman Empress.svg
Signature Maria Theresa.svg

Марі́я Тере́зія[1][2] Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; *13 травня 1717 - †29 листопада 1780) — ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року[3], королева Богемії з 20 жовтня 1740[4], Королева Галичини та Володимирії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотарингського, обраного імператором 1745 року). Засновниця Лотаринзької гілки династії Габсбургів. Правління Марії-Терезії — епоха активних реформ. Вона входить до числа представників династії, що користувались найбільшою популярністю. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга.

Серед її численних дітей — два імператори (Йосиф II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Старша донька імператора Карла VI та його дружини Єлизавети Христини Брауншвейг-Вольфенбюттельської, його спадкоємиця, в силу Прагматичної санкції. Отримала чоловіче виховання, яке підготувало її до управління імперією. З 14 років вона вже була присутня на засіданнях державної ради. 1736 року вийшла заміж за герцога лотаринзького Франца Стефана. 1740 року вступила на престол і з перших же днів опинилась обличчям до обличчя з більшістю претендентів на «австрійську спадщину», які не бажали поступатись їй своїми правами (див. Війна за австрійську спадщину). Аахенський мир в 1748 році розв'язав це питання на користь Марії-Терезії, втративши, однак, Сілезію.

Марія-Терезія була коронована угорським королем 25 червня 1741 року в готичному соборі святого Мартіна в місті Братислава (зараз столиця Словацької республіки).

1745 року чоловік Марії-Терезії був коронований імператором під іменем Франца I. У Семилітній війні (1756-1763) Марія-Терезія взяла участь з метою відвоювати Сілезію, але зазнала невдачі; Сілезія залишалась при владі Фрідріха II. 1765 року помер імператор Франц I, і овдовіла Марія Терезія призначила своїм співправителем свого сина (імператор [[Йосиф II), обмеживши, зрештою, його діяльність придворними, фінансовими та військовими справами, але й тут не даючи йому повної самостійності. 1772 року Марія-Терезія взяла участь у першому поділі Польщі і отримала Галичину та частину Волині (під час перемовин-«торгів» вона не дуже хотіла «брати» ці землі через певну сумнівність, на її думку, законних прав; її переконав син Йосиф ІІ[5]). Османську імперію вона примусила погрозами віддати їй Буковину (1775). 1778 року Марія-Терезія висловила претензії на «баварський спадок»; зіткнення, яке звідси відбулося, було закінчено Тешинським миром, на підставі якого австрійський дім отримав область Інн (з центром в місті Браунау-на-Інні).

Характеристика[ред.ред. код]

Помираючи, Марія-Терезія залишила свою державу такою, що значно просунулась на шляху благоустрою, з армією числом 260000 чоловік та із значно збільшеним престижем у Європі. Енергійна, діяльна, розумна, Марія Терезія володіла добрим тактом та чарівністю поводження, діяла чарівливим чином на оточення. «Мало знала сама, — писав Жуль Мішле, — проте вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику».

У приватному житті вона була бездоганною дружиною та матір'ю; мала 16 дітей, з яких 10 пережили її. У Відні зведено чудовий пам'ятник на честь Марії-Терезії та її найближчих соратників.

Під час Другої світової війни було створено 22-гу кавалерійську дивізію СС «Марія Терезія». Вона була сформована, в основному, з фольксдойче, що проживали на території колишньої Австро-Угорщини та обожнювали імператрицю за видатні заслуги.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Огуй Д., Стеблій Ф.І.. МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ [Електронний ресурс // Енциклопедія історії України : Т. 6 : Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - Київ : Наукова думка, 2009. - 790 с.] history.org.ua
  2. [1] // Довідник з історії України / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста; Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. — Київ: Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
  3. Коронація у Пресбурзі
  4. Коронація у Празі
  5. Леонід Нигрицький. Галичина 200 років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 789.
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

  • Sabatier, Antoine, Abbé. Abrégé historique de la vie de Marie-Thérèse, Impératrice Reine de Hongrie, tiré de la Galerie universelle des Hommes célèbres, etc. Lausanne: chez François Grasset & Comp., 1773.
  • Castilhon, Jean. Précis historique de la vie de Marie-Thérèse, archiduchesse d'Autriche, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême. 1781.
  • Rautenstrauch, Johann. Biographie Marien Theresiens. Wien; Presburg: Loewe, 1780.
  • Fromageot, Abbé. Annales du règne de Marie-Thérèse, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême, archiduchesse d'Autriche, etc. Paris: Prault fils, 1775.
  • Richter, Christoph Gottlieb. Lebens- und Staats-Geschichte der… Fürstin Maria Theresia, Königin in Ungarn und Böhmen, Ertzherzogin in Oesterreich. Nürnberg: Albrechts, 1744-45.
  • Seyfart, Johann Friedrich. Kurzgefaßte Lebens- und Regierungsgeschichte der verstorbenen Kaiserin Marie Theresie, Königin von Hungarn und Böhmen, etc. etc. etc. Leipzig: Kummer, 1781.
  • Duller, Eduard. Maria Theresia und ihre Zeit. Wiesbaden: W. Beyerle, 1844.
  • Renner, Karl. Maria Theresia von Oesterreich und Friedrich der Große von Preußen: geschrieben zur Vorbereitung auf das Studium der 3 Schlesischen Kriege, zunächst für die unteren Klassen der Militairschulen. Glogau; Lissa: Verf.; N. Günter i. Comm., 1830.
  • Wolf, Adam. Oesterreich unter Maria Theresia. Wien: Gerold, 1855.
  • Arneth, Alfred Ritter von. Geschichte Maria Theresia's. Wien: W. Braumüller, 1863-1879.
  • Krones, Franz von. Grundriss der österreichischen Geschichte. Wien: A. Hölder, 1882. Bd. IV, 760-69.
  • Grünberg, Karl. Die Bauernbefreiung und die Auflösung des gutsherrlich bäuerlichen Verhältnisses in Böhmen, Mähren und Schlesien. Leipzig: Duncker & Humblot, 1893-1894.
Попередник
Марія Амалія Австрійська
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Імператриця Священної Римської імперії
1745-1765
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Наступник
Марія Жозефа Баварська
Попередник
Карл III Габсбург
Blason louis II de Hongrie.svg Королева Угорщини
1740-1780
Blason louis II de Hongrie.svg Наступник
Йосиф II
Попередник
Карл III Габсбург
Croatia, Historic Coat of Arms, first red square.svg Король Хорватії
1740-1780
Croatia, Historic Coat of Arms, first red square.svg Наступник
Йосиф II
Попередник
Карл III Габсбург
Blason Boheme.svg Королева Богемії
1743-1780
Blason Boheme.svg Наступник
Йосиф II
Попередник
Марія Амалія Австрійська
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Королева Німеччини
1745-1765
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Марія Жозефа Баварська
Попередник
Карл VI Габсбург
POL Galicja i Lodomeria 1782 COA.svg Королева Галичини та Володимирії
1772-1780
POL Galicja i Lodomeria 1782 COA.svg Наступник
Йосиф II
Попередник
Карл III Габсбург
Austria coat of arms simple.svg Ерцгерцогиня Австрії
1740-1765
разом з Францом I
Austria coat of arms simple.svg Наступник
Йосиф II