Станіслав Сроковський (географ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Сроковський
Srokowo Ratusz 002.JPG
Народився 1872[1]
Węgrzce, Lesser Poland Voivodeship[d], Ґміна Зельонкі, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 1950[1] або 20 серпня 1950(1950-08-20)
Варшава, Польська Народна Республіка
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Діяльність дипломат, географ, викладач університету
Відомий географія
Заклад Варшавський університет

Станіслав Юзеф Сроковський (пол. Stanisław Józef Srokowski, 8 липня 1872, с. Венгжце, нині Краківського повіту — 20 серпня 1950, м. Варшава) — польський географ, дипломат, громадський діяч, воєвода Волинський з 1 лютого 1923 року по 29 серпня 1924.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 липня 1872 року в селі Венгжце поблизу Кракова (пол. Węgrzce, нині ґміна Зельонкі Краківського повіту Малопольського воєводства, Польща).

Навчався у ЯгеллонськомуЛьвівському університетах і в Залізничній академії у Пржибрамі.

Займався викладацькою діяльністю у Ряшеві, Львові; у Тернополі викладав у міській учительській семінарії (у 1903—1914 роках[2]).

З весни 1903[3] по 1914 рік був головою управи Товариства народних шкіл у Тернополі. З 1906 року був головою комісії зі спорудження будинку Товариства народних шкіл на вул. Качали, 1—2 (нині бульвар Тараса Шевченка, 1).[2] У 1907—1914 роках за його ініціативи та при допомозі однодумців (зокрема, Яна Заморського) було споруджено Дім людовий та бібліотеку.[3] У 1913 році заснував Подільський музей у Тернополі і був його першим директором.[2]

1908 року після убивства намісника графа Анджея Потоцького в тернопільському старостві оголосив про свій перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського народницького руху.[3]

Під час Першої світової війни проживав якийсь час у Києві, викладаючи в місцевих польських школах, оскільки остерігався арешту австрійською владою.

З 1920 року служив у Консульському департаменті. Був консулом в Одесі. До 1923 року був консулом у Кенігсберзі. У 1923—1924 роках був волинським воєводою. З 1926 року — перший директор Балтійського інституту в Торне.

До початку Другої світової війни був професором Варшавського університету. Після війни став головою Польського географічного товариства.

У 1946—1950 роках Станіслав Сроковський був головою Комісії зі встановлення найменувань місцевостей, яка займалася перейменуванням географічних об'єктів на Повернених землях.

Помер 20 серпня 1950 року в м. Варшава, похований на Євангелістсько-реформатському цвинтарі цього міста.[4]

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Станіслава з Коловських (шлюб уклали у Львові 7 липня 1907, їх розлучення було затверджене декретом очільника держави від 3 липня 1919). Друга дружина — Марія Стефанія Батицька (з дому Малицька, 17.4.1892—18.6.1977, шлюб уклали 31 липня 1921 року). Дітей не мав.[4]

Праці[ред. | ред. код]

  • Geografia gospodarcza Polski, Wyd. Instytut Społeczny Warszawa 1939
  • Geografia gospodarcza ogólna, Wyd. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych Warszawa 1950
  • Z dni zawieruchy dziejowej: 1914—1918, Nakładem Księgarni Geograficznej «Orbis» Kraków 1932
  • Prusy Wschodnie, Wyd. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych Warszawa 1947
  • Z krainy Czarnego Krzyża, Wyd. Pojezierze Olsztyn 1980, ISBN 83-7002-046-1
  • Czesi: szkic kulturalno-obyczajowy, Wyd. Hoesicka, Kraków 1898
  • Wspomnienia z trzeciego powstania górnośląskiego 1921 r., Wyd. Związek Obrony Kresów Zachodnich Poznań 1926
  • Zarys geografii fizycznej ziem polsko-litewsko-ruskich, Wyd. Rady Okręgowej Kijów 1918
  • Uwagi o kresach wschodnich, Kraków 1925
  • Pomorze Zachodnie, Wyd. Instytut Bałtycki Gdańsk 1947

Ушанування[ред. | ред. код]

  • Іменем Станіслава Сроковського 1936 року назвали будинок польського Товариства народних шкіл «Просвітницький дім» у Тернополі та Народний дім в с. Конопківка;[2] нині названі гміна Сроково і село Сроково.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ISNI
  2. а б в г Дуда І. Сроковський Станіслав… — С. 325.
  3. а б в Zięba A. A. Srokowski Stanisław Józef (1872—1950)… — S. 239.
  4. а б Zięba A. A. Srokowski Stanisław Józef (1872—1950)… — S. 243.

Джерела[ред. | ред. код]