Стельмах Ярослав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Ярослав Михайлович Стельмах
Стельмах Я.jpg
Народження 30 листопада 1949(1949-11-30)
  Київ
Смерть 4 серпня 2001(2001-08-04) (51 рік)
  м. Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Мова творів Українська
Рід діяльності дитячий письменник, письменник
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України

Яросла́в Миха́йлович Сте́льмах (30 листопада 1949, Київ — 4 серпня 2001) — український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, перекладач. Син письменника Михайла Стельмаха.  

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 30 листопада 1949 року у Києві. В 1971 році закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, у 1981 році — Вищі літературні курси в Москві, потім аспірантуру .Працював у вищих навчальних закладах перекладачем.

Літератор Абрам Кацнельсон згадував часи, коли він підтримав на Всесоюзному семінарі молодих письменників молодого українського драматурга Ярослава Стельмаха, порекомендувавши його п'єси знаменитому тоді Панасу Салинському — голові ради з драматургії Союзу письменників СРСР, що формував репертуар усіх театрів по країні. Ярослав Салинському дуже припав по душі і своїми талановитими творами і, головне, скромністю. У бесідах він жодного разу не згадав, що є сином класика української літератури, лауреата всіх існуючих тоді премій, Михайла Стельмаха.

Могила Ярослава Стельмаха

Мешкав у Києві на Печерському узвозі, 8. Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся[1](51 рік) . Похований в Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком (ділянка № 2).

Творчість[ред.ред. код]

Ярослав Стельмах відомий насамперед як драматург. П'єси «Привіт, Синичко!» та «Запитай колись у трав» входили до репертуару багатьох театрів колишнього СРСР. Також широкої популярності набули п'єси «Гра на клавесині», «Провінціалки», «Синій автомобіль», «Драма в учительській». Серед його п'єс є твори для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.

Кіносценарії: «Циганка Аза», (1987), «Провінціалки» (1990), «Кіценька» (1995) (в складі серіалу «Острів любові»).

Він також писав оповідання, повісті для дітей: «Вікентій Премудрий» «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інших. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

Перекладацтво[ред.ред. код]

Переклав українською низку популярних п'єс, які йшли на сценах Києва і Львова. Здійснив майже 50 перекладів драматичних творів.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

20 листопада 2011 року в Києві на будинку № 8 на Печерському узвозі, де з 1981 по 2001 рік жив і працював письменник, за сприянням меценатів В. С. Балуха та М. М. Поплавського встановлено бронзову меморіальну дошку (погруддя, скульптор А. Валієв)[2].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]