Степанов Микола Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Степанов Микола Леонідович
Народився 20 грудня 1902(1902-12-20)[1]
Ялта, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 31 липня 1972(1972-07-31)[1] (69 років)
Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Галузь наукових інтересів літературознавство
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]

Мико́ла Леоні́дович Степа́нов (рос. Николай Леонидович Степанов; * 7 грудня 1902, Ялта — † 31 липня 1972, Москва) — російський літературознавець. Доктор філологічних наук. Професор. Член Спілки письменників СРСР.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Закінчив Ленінградський університет і інститут історії мистецтв. Друкуватися почав 1926 року.

Автор книг:

Редактор зібрання творів Велимира Хлєбникова (1928—1933).

У серії «Жизнь замечательных людей» побачили світ дві книги Степанова — «Гоголь» (1960) і «Крилов» (1963, 1969), а також нарис у збірнику «Юрій Тинянов: письменник і учений: Спогади. Роздуми. Зустрічі» (1966).

Література[ред.ред. код]

  • Авторы: Краткие биографические сведения // Каталог, 1933—1985. — 3-е издание. — Москва: Молодая гвардия, 1987. — С. 249. — (Жизнь замечательных людей).