Стефан Вітвіцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Вітвіцький
Stefan Witwicki.jpg
Народився 13 вересня 1801(1801-09-13)[1][2][3]
Іванів, Калинівський район, Україна
Помер 15 квітня 1847(1847-04-15)[2][3] (45 років)
Рим, Папська держава
Поховання Кампо Верано
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність поет, письменник
Мова творів польська[1]

CMNS: Стефан Вітвіцький у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Стефан Вітвіцький (пол. Stefan Witwicki; нар. 13 вересня 1801, Іванів — пом. 15 квітня 1847, Рим) — польський поет, публіцист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 вересня 1801 року у селі Іванів, що нa Поділлі (на той час — Подільська губернія Російської імперії, нині — Вінницька область).

Закінчив Волинський ліцей. З 1822 року жив у Варшаві. Тут почав свою кар'єру в Урядовій комісії віросповідань і громадської освіти. Завдяки протекції дядька Йосипа Липинського, молодий здібний поет і критик охоче був прийнятий до салонів Королівства. Дружив з молодими артистами: Фридериком Шопеном, Mауріцієм Мохнацьким, Антонієм Едвардом Одинцем. Його статті привернули увагу самого Міцкевича, який писав про нього в Санкт-Петербурзі в листі до Одинця в липні 1828 р.:

Вітвіцький нас дуже здивував. Стаття про репутацію (письменника) - відмінна! Стиль загалом не варшавський, бо чистий, ясний і сильний. Вітвіцький міг би зробити літературі неабияку послугу, займаючись історією літератури і критикою

Зважаючи на слабке здоров'я, не брав безпосередньої участі у листопадовому повстанні, але написав кілька патріотичних віршів, які принесли йому популярність (зокрема, парафраз на  «Мазуркe Домбровского»).

Творчість[ред. | ред. код]

Дебютував двома збірками Балад і Романсів (Варшава 1824—1825). Опублікував, зокрема, драму «Едмунд» (1829), том віршів «Сільські пісні» (1830), що набули особливої популярності після того, як їх поклали на музику Фридерік Шопен та Станіслав Монюшко, парафраз «Вірші з біблії» (1830), щоденник часів повстання «Москалі в Польщі» (1833), збірку віршів молитовних «Польський Вівтар», високо оцінені моралістичні публікації «Вечори паломника» (1837—1845), «Листи з-за кордону» (1842).

Адам Міцкевич в Описах до IV Книги Містера Тадеуша згадував: «О. IV. 981—982: (…) Nb. Деякі місця в пісні четвертій належать перу Стефана Вітвіцького.»

Бібліографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. а б майно

Посилання[ред. | ред. код]