Стефан Попов (генерал)
Стефан Попов | |
---|---|
болг. Стефан Геориев Попов | |
Народився | 11 березня 1872 Варна, Османська імперія |
Помер | 19 липня 1937 (65 років) Софія |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець |
Alma mater | Військова школа в Софії Академія Генерального штабу у Петербурзі |
Знання мов | болгарська |
Учасник | Перша світова війна |
Військове звання | генерал-майор |
Стефан Попов (болг. Стефан Геориев Попов; нар. 11 березня 1872, Варна, Османська імперія — пом. 19 липня 1937, Софія) — болгарський генерал-майор. Начальник штабу 1-ї Армії Царства Болгарія (1918).
1892 закінчив Військову школу в Софії, а 2 серпня 1895 отримав звання лейтенанта.
1901 закінчив академію Генерального штабу у Петербурзі як Капітан. 31 грудня 1906 отримав звання майора, а 1909 став старшим помічником 5-ї піхотної дивізії. 1911 отримав звання підполковника, а 14 лютого 1914 — полковника.
Під час Першої світової війни став генерал-майором, з 1916 до 1918 начальник штабу 3-ї армії, яка брала участь у розгорі Румунії.
Потім з серпня по вересень 1918 був начальником штабу 1-ї армії, а потім помічником начальника штабу армії. 1919 звільнений з армії.
- Орден «За хоробрість» III ступеня 2 класу і IV ступеня 2 класу
- Орден «Святий Олександр» IV класу з мечами посередині
- Орден "За заслуги" V класу з простими стрічками
- Орден Залізного Хреста I та II ступеня, Німецька імперія.
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», стр. 139
- Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895—1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 259.