Сюзі Кватро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сюзі Кватро
англ. Suzi Quatro
Suzi Quatro at AIS Arena 01.jpg
Основна інформація
Дата народження 3 червня 1950(1950-06-03)[1][2] (69 років)
Місце народження Детройт, Мічиган, США[1]
Роки активності 1964 — тепер. час
Громадянство США
Професії гітаристка, співачка, авторка-виконавиця, музикантка, актриса, акторка театру, телеакторка, радіоведучий
Співацький голос мецо-сопрано
suziquatro.com
Файли у Вікісховищі?

Сюзі Кватро (Suzi Quatro), повне ім'я Сюзан Кей Кватро (Susan Kay Quatro; нар. 3 червня 1950, Детройт, Мічиган, США) — вокалістка, басистка, композитор, авторка текстів, актриса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народившись у сім'ї джазового музиканта італійського походження, Сюзі вже з семи років почала виступати у джаз-бенді свого батька, де грала на бонгах. Трохи згодом вона дебютувала як танцівниця «go-go» у локальному телевізійному серіалі. 1964 року Сюзі разом з сестрами Патті (майбутня учасниця гурту Fanny), Арлін та Ненсі утворила жіночий гурт Suzi Soul & The Pleasure Seekers. Гурт було створено з метою виступати у клубах військових гарнізонів США, а незабаром перед концертами для американських солдат у В'єтнамі дівчата змінили назву гурту на Cradle.

1970 року британський продюсер Мікі Мост, зачарувавшись привабливістю, артистичними навичками та швидкою грою на бас-гітарі двадцятирічної Сюзі, вмовив її перебратись до Лондона, де запропонував записувати твори авторської спілки Нікі Чінн — Майк Чепмен для фірми «RAK». У перший період Сюзі акомпанували британські інструменталісти Ейлістер Маккензі (Alistair McKenzie) — клавішні; Дейв Ніл (Dave Neal) — ударні та майбутній чоловік Сюзі, колишній гітарист гурту Nashville Teens Лен Такі (Len Tuckey).

Дебютувала артистка синглом «Rolling Stone», але лише другий запис — твір «Can The Can» 1973 року очолив британський чарт і став міжнародним хітом, не в останню чергу завдяки вершині популярності глем-року. Запальна Сюзі в чорному шкіряному комбінезоні якнайкраще пасувала тогочасній модній музичній течії. Вокальній хард-роковій манері співачки імпонували тексти Чінна й Чепмена, що спирались на рими, які легко запам'ятовувалися. Чінн і Чепмен були авторами й наступних хітів Сюзі, наприклад, «48 Crash», «Daytona Demon», «Devil Gate Drive», однак поразка синглу «Your Mama Won't Like Me» виявила, що золотоносна жила вичерпалася, і стала передвісником двох наступних невдалих років у кар'єрі Кватро.

До британського Тор 10 Сюзі повернулася 1978 року з твором Чінна-Чепмена «If You Can't Give Me Love», після чого в кар'єрі співачки знову настав регрес, про який свідчать позиції її синглів у Британії (від 11 місця «She's In Love With You» до 68-го «Heart Of Stone» 1982 року). Щоправда, записаний у дуеті з вокалістом Smokie Крісом Норманом твір «Stumblin' In» здобув чималий успіх у США, потрапивши до Тор 5, але в Британії він ледве досяг тор 40.

Наприкінці 1980-х років Сюзі обмежила свою діяльність спорадичними записами на зразок дискотечної версії «Wild Thing», зробленої в дуеті з вокалістом The Troggs Регом Преслі. Проте незважаючи на поразку останніх записів, артистка вміло використала свій досвід на телебаченні (знятий «ITV» фільм «Minder») й театральній сцені (роль у виставі «Happy Days» та головна роль у «Annie Get Your Gun»).

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1973: Suzi Quatro
  • 1974: Quatro
  • 1975: Your Mama Won't Like Me
  • 1976: Suzi Quatro's Story — 12 Golden Hits
  • 1977: Live & Kickin'
  • 1978: If You Knew Suzi
  • 1979: Suzi… & Other Four Letter Words
  • 1980: Suzi Quatro's Greatest Hits
  • 1980: Rock Hard
  • 1982: Main Attraction
  • 1987: Saturday Night Special
  • 1988: Rock 'Till Ya Drop
  • 1990: The Wild One — The Greatest Hits
  • 1996: Gold Collection
  • 1998: Unreleased Emotion
  • 2006: Back To The Drive

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]