Сєльцо
| місто Сєльцо | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Сельцо | |||||
| |||||
| Розташування міста Сєльцо | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||||
| Муніципальний район | Сєльцовська міськрада | ||||
| Код ЗКАТУ | 15 425 000 000 | ||||
| Код ЗКТМО | 15 725 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1938 | ||||
| Статус міста | 1990 | ||||
| Населення | 15 906 осіб (2021) | ||||
| Площа | 33,08 км² | ||||
| Густота населення | 549,2 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 241550 | ||||
| Телефонний код | +7 4832 | ||||
| Географічні координати: | 53°22′10″ пн. ш. 34°06′00″ сх. д. / 53.369444444444° пн. ш. 34.1° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
| Водойма | річка Десна | ||||
| Найближча залізнична станція | Сєльцо | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 18 | ||||
| Схема міста | |||||
| Вебсторінка | seltso-city.ru | ||||
![]() | |||||
Сєльцо́ (рос. Сельцо) — місто обласного підпорядкування в Брянській області Російської Федерації
Населення міста Сєльцо
| 1926 | 1939[1] | 1950 | 1959[2] | 1960 | 1970[3] | 1979[4] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 600 | ▲8462 | ▼6200 | ▲12 086 | ▲12 400 | ▲17 582 | ▲20 236 |
| 1989[5] | 1992[6] | 1998[6] | 1999 | 2000[6] | 2001[6] | 2002[7] |
| ▲20 762 | ▼20 500 | ▼19 900 | ▼19 700 | ▼19 500 | ▼19 300 | ▼19 140 |
| 2005[6] | 2006[6] | 2007[8] | 2008[6] | 2009[9] | 2010[10] | 2011[9] |
| ▼18 600 | ▼18 400 | ▼18 200 | ▬18 200 | ▼18 073 | ▼17 934 | ▼17 882 |
| 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] | 2016[15] | 2017[16] | 2018[17] |
| ▼17 718 | ▼17 416 | ▼17 140 | ▼16 957 | ▼16 759 | ▼16 664 | ▼16 554 |
| 2019[18] | 2020[19] | 2021[20] | ||||
| ▼16 532 | ▼16 368 | ▼15 906 |
Місто розташоване на річці Десна, притоці Дніпра. Навколо знаходяться 9,2 тис. га лісу. Є джерела мінеральної води.
Перші згадки про заснування села датовані 1876 році у зв'язку з будівництвом Ріго-Орловської залізниці (побудовано вокзал Сельцо-Городці). Першими промисловими підприємствами в Сельцо стали лісопильні заводи Кучкіна, Дрейщева, Кітаєва.
З 1886 по 1914 рік в Сєльце діяв невеликий металургійний завод Губонінський, що складався з ливарної майстерні та кузні. На початку XX століття в Сельцо діяли дві вітряні та одна парова млини, 10 лісопильних заводів, миловарні заводи. У 1905 році для попередження безладів і правопорушень в Сельцо був заснований жандармський пост [21].
Радянська влада встановлила своє панування в листопаді 1917 року. У 1918 році створені комітет бідноти і комсомольська організація. У 1924 році в Сєльце було побудовано першу будівлю початкової школи. У 1927 році всі купецькі підприємства були конфісковані. У 1929 році було закладено лісопильний завод і Утилькомбінат. Селище Сєльцо почало швидко рости. З сіл переселялися селяни, незадоволені суцільною колективізацією. У 1935 році в лісі, за два кілометри від Сєльця, було закладено великий завод оборонного значення. Для розміщення кваліфікованих робітників, інженерно-технічних працівників і службовців створювалися цілі мікрорайони житлових будинків: «Перша ділянка», «Друга ділянка», «Містечко ІТП», «Проммайданчик», «Соцмістечко». У 1938 році селищу Сельцо було присвоєно статус «робоче селище». У 1939 році був зданий в експлуатацію завод № 113, що випускав артилерійські снаряди [21].
22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Вже на другий день війни до армії були мобілізовані всі чоловіки з 1905 по 1920 рік народження. Всі працівники залізничної станції були переведені на казармений стан. У серпні 1941 року почалася евакуація заводу № 113. 16 серпня 1941 року частина обладнання і робітники зі своїми сім'ями були евакуйовані в місто Копейськ на завод № 114. З січня 1942 по вересень 1943 року селище перебувало в окупації. Під час відступу селище було спалено фашистами. Село і залізнична станція були звільнені 17 вересня 1943 року в результаті успішного наступу 260-ї стрілецької дивізії 11-ї армії. У тому ж році почалося відновлення заводу № 113 (отримав новий номер № 121). Виробництво бойової продукції було налагоджено в лютому 1944 року. У квітні 1944 року цех № 3 почав випускати реактивні міни М-8. У травні в цеху № 1 було освоєно виробництво важких мін М-13 і М-31. У 1944 році були частково відновлені чотириповерхові будинки, побудовано два бараки для робітників, відремонтовано будівлю Сельцовської середньої школи. На місці пожежі з'явилися перші будинки [22].
Всього з фронтів Великої Вітчизняної війни не повернулися 267 осіб. У 1945 році на заводі № 121 був відкритий цех № 4 для виробництва продукції широкого вжитку. У 1946 році відкрилася школа робітничої молоді. У 1960-ті роки були побудовані Палац Культури, Будинок спорту і школа на 960 місць. У 1960-ті роки була прокладена шосейна дорога Сельцо — Бежиця, по якій регулярно стали ходити автобуси, і електрифікована залізниця Брянськ — Жуковка[23].
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 06.08.1990 року № 120-1 робоче селище Сєльцо Брянського району віднесено до категорії міст обласного підпорядкування [24].
Під час російсько-української війни на початку 2025 року завод з виробництва вибухових речовин у місті був атакований дронами [25].
В місті працюють хімічний завод, м'ясокомбінат, лісокомбінат, завод мінеральних вод. Випуск продукції на 2003 рік склав 262,8 млн руб.
В місті народилися:
- Лягін Віктор Олександрович (1908–1943) — радянський розвідник, капітан, Герой Радянського Союзу.
- Жуков Геннадій Васильович (нар. 1938) — український графік, живописець і скульптор.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_pop_39_3.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
- ↑ а б в г д е ж Народная энциклопедия «Мой город». Сельцо (город)
- ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
- ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_14t/IssWWW.exe/Stg/z/02.htm
- ↑ а б Оценка численности населения Брянской области на 1 января 2009-2016 годов
- ↑ http://bryansk.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/bryansk/resources/0f50b5804e367fe2afe7afba5f1db840/01-10.xls
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2012/bul_dr/mun_obr2012.rar
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Москва: Росстат, 2018.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года (по состоянию на 1 октября 2021 года)
- ↑ а б СЕЛЬЦО. Сельцо довоенное (до 1941 года). История города СЕЛЬЦО. www.seltso-city.ru. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 21 жовтня 2025.
- ↑ СЕЛЬЦО. Великая Отечественная война. История города СЕЛЬЦО. www.seltso-city.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2025.
- ↑ СЕЛЬЦО. Сельцо послевоенное (до 1990 года). История города СЕЛЬЦО. www.seltso-city.ru. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 21 жовтня 2025.
- ↑ Общие сведения (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2025.
- ↑ В Энгельсе, Саратове и Казани после атаки дронов начались пожары. Радио Свобода (рос.). 14 січня 2025. Процитовано 21 жовтня 2025.
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
