Локоть (смт)
| смт Локоть | |||
|---|---|---|---|
| Локоть | |||
| |||
 | |||
  | |||
| Розташування смт Локоть | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||
| Муніципальний район | Брасовський район | ||
| Код ЗКАТУ | 152 045 510 | ||
| Код ЗКТМО | 15 604 151 051  | ||
| Основні дані | |||
| Перша згадка: | 1550 | ||
| Статус смт | 1938 | ||
| Населення | 11 866 осіб (2008) | ||
| Поштовий індекс | 242300 | ||
| Телефонний код | +7 48354 | ||
| Географічні координати: | 52°33′20″ пн. ш. 34°33′30″ сх. д. / 52.555555555556° пн. ш. 34.558333333333° сх. д.G O | ||
| Найближча залізнична станція | Брасово | ||
| Відстань | |||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 77 | ||
 | |||
 Локоть у Вікісховищі | |||
Ло́коть (рос. Локоть) — селище міського типу, центр Брасовського району Брянської області, Росія.
Населення селища становить 11 866 осіб (2008; 12 094 в 2002).
Селище розташоване між річками Нерусса, притоки Десни, на півдні, та Крапивною, притокою Навлі, на півночі.
Селище вперше згадується в 1 пол. XVII століття як хутір. В 1741 році навколишні землі імператриця Єлизавета Петрівна подарувала генералу-фельдмаршалу С. Ф. Апраксіну, який зробив Локоть своєю резиденцією. Також тут знаходився родовий маєток Романових (Георгія Олександровича та Михайла Олександровича). Статус селища міського типу Локоть отримав в 1938 році. Під час німецької окупації, з жовтня 1941 по 1943 роки, селище було оголошене центром Локотської республіки.
У селищі працюють верстатобудівний, спиртовий, сироробний заводи, меблева фабрика, завод з виробництва прядива, розробки торфу, харчовий комбінат, конеферма.
Діють будинок культури, сільськогосподарський технікум.
- Галерея та супутниковий знімок
- База даних Росії
- Велика Радянська Енциклопедія
- Сайт селища [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
