Сімоне Сімонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сімоне Сімонс
Simone Simons
Зображення
Зображення
Сімоне Сімонс, 2022
Основна інформація
Повне ім'я Simone Johanna Maria Simons
Дата народження 17 січня 1985(1985-01-17) (39 років)
Місце народження Герлен, Нідерланди
Роки активності з 2002 року
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Професія співачка, автор пісень
Співацький голос сопрано[1]
Інструменти вокал[d]
Жанр симфо-метал
прогресивний метал
Гурт Epica
Лейбл Transmission Records, Nuclear Blast
www.simonesimons.nl
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Сімоне Сімонс (нід. Simone Simons, * 17 січня 1985) — нідерландська співачка, вокалістка симфо-метал гурту Epica.

Біографія[ред. | ред. код]

Сімоне народилася у місті Хенсбрук[en], у Нідерландах. Вона має молодшу сестру Яннеке, яка народилася у другий день народження Симоне.[2] Інтерес до музики в співачки з'явився в дуже ранньому віці. Сімоне почала грати на флейті після двох років навчання у музичній школі у віці 12 років.[3] В 14 років, вона рік займалася уроками співу в стилі поп, а у 15, вона почала займатися класичним співом, на що її надихнуло прослуховування пісень гурту Nightwish, на той час це був альбом Oceanborn,[4], який так і залишився її улюбленим альбомом Nightwish.[5] Одного разу Сімоне запросили взяти участь у репетиції гурту в стилі блек-метал, вона приєдналася до нього, хоча дещо соромилася співати.[6]

У складі Epica[ред. | ред. код]

Сімоне Сімонс в 2014 році

На початку 2002 року Марк Янсен покинув After Forever через творчі розбіжності. Після цього він почав шукати музикантів, які б працювали в напрямку більш класичного/симфонічного типу музичного проекту; спочатку він отримав назву «Sahara Dust»[7].

Наприкінці 2002 року гурт запросив на посаду фронтвумен Гелену Ірен Міхаельсен (з гурту Trail of Tears), але невдовзі її замінила нікому не відома на той час Сімонс, яка на той час була дівчиною Янсена.[8]

7 травня 2024 року Сімона випустила свій перший сольний сингл Aeterna[9] у співпраці з Ар'єном Лукассеном (Ayreon), який увійде до першого сольного альбому Сімони, що вийде 23 серпня 2024 року.[10][11]

Дискографія[ред. | ред. код]

У складі Epica[ред. | ред. код]

Докладніше: Дискографія Epica

Альбоми[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

  • «The Phantom Agony» (2003)
  • «Feint» (2004)
  • «Cry for the Moon» (2004)
  • «Solitary Ground» (2005)
  • «Quietus (Silent Reverie)» (2005)
  • «Never Enough» (2007)
  • «Chasing the Dragon» (2008)
  • «Unleashed» (2009)
  • «Martyr of the Free Word» (2009)
  • «This is the Time» (2010)
  • «Storm the Sorrow» (2012)
  • «Forevermore» (2012)
  • «The Essence Of Silence» (2014)
  • «Unchain Utopia» (2014)

Участь в інших проектах[ред. | ред. код]

  • Aina — Days of Rising Doom (2003)
  • Kamelot — The Black Halo in «The Haunting (Somewhere in Time)» and appears in its video (2005)
  • Kamelot — One Cold Winter's Night in «The Haunting (Somewhere in Time)» (2006)
  • Kamelot — Ghost Opera in «Blücher» and «Season's End» (2007)
  • Primal Fear — New Religion in «Everytime It Rains» (2007)
  • Ayreon — 01011001 in «Web of Lies» (2008)
  • Ayreon — The Source (2017)
  • Ayreon — Transitus (2020)
  • Xystus & US Concert — Equilibrio in «Act 1 — My Song of Creation», «Act 2 — Destiny Unveiled» and «Act 2 — God of Symmetry» (2008)
  • Sons of Seasons]] — Gods of Vermin in «Fallen Family», «Fall Of Byzanz» and «Wintersmith» (2009)
  • Kamelot — Poetry for the Poisoned in «House on a Hill», «So Long», «All is Over»(2010)
  • MaYaN — Quarterpast in «Symphony of Aggression», «Mainstay of Society», «Bite the Bullet», «Drown the Demon» and «Sinner's Last Retreat» (2011)
  • Sons of Seasons — Magnisphyricon in «Sanctuary» (2011)
  • Avalon — Angels of the Apocalypse (2014)[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Epica:Consign to Oblivion. Review — Allmusic
  2. Smoon's Snoepjes (Smoon's Candies). smoonstyle.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  3. http://www.spotlightreport.net/slider/on-the-spot-epicas-lead-vocalist-simone-simons-interview [Архівовано 1 травня 2013 у Wayback Machine.]
  4. Simone Simons – Official Website. Simonesimons.nl. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 18 листопада 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. Twitter / SimoneSimons: Fav NW album is 'Oceanborn'. Twitter.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 18 листопада 2012.
  6. Simone Simons 3rd interview in heavyworlds.com. www.heavyworlds.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 10 вересня 2007.
  7. Epica. Metal Storm (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
  8. Simone Simons : A New Age Dawns – Fã Clube Oficial Brasileiro do Epica. Anewagedawns.com.br. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 18 листопада 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  9. SIMONE SIMONS - Aeterna (OFFICIAL MUSIC VIDEO) (укр.), процитовано 11 травня 2024
  10. Diggins, Mark (9 травня 2024). SIMONE SIMONS Announces Debut Solo Album VERMILLION + Releases First Single 'Aeterna'. The Rockpit (брит.). Процитовано 11 травня 2024.
  11. Blabbermouth (7 травня 2024). EPICA's SIMONE SIMONS Releases Debut Solo Single 'Aeterna'. BLABBERMOUTH.NET (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
  12. First singer for Avalon II revealed!. Avalon Opera.com. 7 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]