Такеда Шінґен
| Такеда Шінґен | |
|---|---|
| яп. 武田信玄 | |
| Ім'я при народженні | яп. 武田太郎 |
| Народився | 1 грудня 1521 Yogaisan Castled, Кофу, Японія |
| Помер | 13 травня 1573 (51 рік) Ina districtd ·рак печінки |
| Поховання | Кофу |
| Країна | Японія |
| Діяльність | самурай |
| Знання мов | японська[1] |
| Титул | даймьо |
| Посада | Сюґо і Сюґо |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | Рід Такеда |
| Батько | Такеда Нобутора |
| Мати | Ōi no katad |
| Брати, сестри | Jōkei-ind, Nened, Такеда Нобушіґеd, Takeda Nobukadod, Ichijō Nobutatsud, Takeda Takematsud, Takeda Inuchiyod, Matsuo Nobukored, Takeda Souchid, Takeda Nobuzaned і Takeda Nobutomod |
| У шлюбі з | Sanjōd, Suwa Goryōnind, Nezugoryōnind, Aburakawad і Uesugi no katad |
| Діти | Такеда Кацуйорі, Takeda Yoshinobud, Takeda Nobuchikad, Takeda Nobuyukid, Kenshōind, Shinryūind, Nishina Morinobud, Katsurayama Nobusadad, Takeda Nobukiyod, Сінсьоніd, Kiku-himed, Ōbai-ind і Shimoyama-donod |
| |
Таке́да Шінґен (яп. 【武田信玄】, たけだしんげん, 1 грудня 1521 - 13 травня 1573) — японський державний і військовий діяч, магнат, самурайський полководець періоду «Країн, що воюють». Голова роду Такеда (1541–1573).
Такеда Шінґен народився 1521 року в родині Такеди Нобутори, володаря провінції Кай. При народженні отримав ім'я Кацутійо (перемога назавжди). Потім став зватися Таро. 1536 року юнак прийняв ім'я Харунобу (晴信) й одружився з донькою аристократа Санджьо Кінйорі. Замолоду виявив військовий хист.
Коли Шінґен підріс, він вступив в таємну змову з Імаґава Йосімото, який влаштував його губернатором провінції Сінано. 1541 року Шінґен організував переворот проти батька, вигнав його за межі провінції й став повновладним правителем роду Такеда. 1542 року був атакований даймьо з провінції Сінано, проте завдав рішучої поразки ворогам у битві при Седзава.
Протягом 1541—1560 років він займався внутрішньополітичними справами — будівництвом дамби, укладанням провінційного законодавства й реформуванням армії. Він активно будував дороги, дамби і греблі, добував золото, організував ефективну кур'єрську службу і систему оподаткування, за якою податки платили усі — селяни, самураї і духівництво. Він скасував тілесні покарання для селян і дозволив їм вносити податки не рисом, а грошима, сприяючи розвитку торгівлі. Його продумана система мобілізації та постачання дозволяла в короткі терміни збирати до 45 000 вояків без шкоди для економіки небагатої провінції Каї. Успіхам Шінґена сприяли талановиті військовики Ямамото Кансуке, Ямагата Масакаґе, Баба Нобухару і Найто Масатойо.
Шінґен вів активне завоювання північних сусідів — регіональної знаті провінції Шінано. 1546 року завдав поразки біля замку Тойсі даймьо Муракамі Йосікійо. 1547 року відбулася вирішальна битва при Уедахарі, в якій Такеда зазнав поразки від Муракамі.
Основним противником Шінґена став Уесуґі Кеншін, володар провінції Ечіґо, який прийняв під свою опіку біженців з Сінано. Між Такедою і Уесуґі неодноразово відбувалися масштабні бої, за контроль над провінцією. Чотири рази підряд — у 1553, 1555, 1557 і 1561 — обидва противника сходилася в районі Каванакаджіми. Для здійснення тиску на Уесуґі й забезпечення тилів, Шінґен уклав 1554 року політичний союз із південними сусідами — родами Імаґава й Ходзьо. 1559 року він прийняв буддистський чернечий постриг і ім'я Шінґен.
Оскільки бої на півночі були безрезультатними, Шінґен замирився з Уесуґі й розпочав наступ на південь, на володіння вчорашнього союзника — роду Імаґава. 1568 року він захопив головний замок Сумпу й приєднав до своїх володінь провінції Суруґа й Тотомі.
1572 року, відповідаючи на заклик шьоґуна Ашікаґи Йошіакі, повалити режим Оди Нобунаґи, Шінґен вирушив із військом на столицю Кіото. Він розбив військо Оди й Токуґави в битві при Мікатаґахара в провінції Тотомі, але 1573 року передчасно помер від хвороби. Через три роки син і наступник Шінґена — Такеда Кацуйорі — зазнав великої поразки від армії Оди-Токуґави в битві при Наґашіно, в якій загинули найкращі офіцери шінґенового війська.
Васал Такеди Шінґена Косака Масанобу є одним з найвідоміших коханих Шінґена, у стилі японської традиції сюдо. Вони вступили у стосунки, коли Шінґену було 22 роки, а Масанобу — 16. Угода про кохання, підписана ними, що зберігається в історичному архіві Токійського університету, документує обіцянку Шінґена про те, що він не брав участі та не мав жодного наміру вступати в сексуальні стосунки з певним іншим васалом, і стверджує, що «оскільки я хочу бути з тобою близьким», він жодним чином не завдасть шкоди хлопчику, і закликає богів бути його гарантами.[2]
- Батько: Такеда Нобутора
- Головна дружина: Сандзьо NN
- Син: Такеда Йошінобу
- Друга дружина: Сува NN
- Син: Такеда Кацуйорі
- Такеда Шінґен // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 922—923.
Такеда Шінґен // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Leupp, Gary P (1995). Male Colors: The Construction of Homosexuality in Tokugawa Japan. Berkeley: University of California Press. с. 53—54. ISBN 0520086279.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Такеда Шінґен