Талкан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Талкан
Походження
Необхідні компоненти висушені або пророщені зерна пшениці, проса, жита, овеса, ячменю або їх суміші
Зазвичай використовувані компоненти мед, сметана, масло, черемха

Талкан (башк. талҡан; каз. талқан; кирг. талкан; від рос. толокно[1][2]) — борошно великого помелу із смаженої пшениці, проса, жита, овеса, ячменю або їх суміші.[3][4].

Опис[ред. | ред. код]

Талкан поширений у кухні алтайців, ногайців, башкирів, бурятів, казахів, киргизів, монголів, татар, тувинців, узбеків, чувашів, хакасів.

Інгредієнти та приготування[ред. | ред. код]

За традицією зерна пшениці, проса, жита, овеса, ячменю перемелюють на жорнах або топчуть у ступці. Потім просівають через сито, відокремлюючи борошно різного помелу. Згідно з цим талкан буває великого та дрібного помелу.

Особливості споживання[ред. | ред. код]

Талкан зі сметаною або маслом використовують для приготування каші. Подають до чаю з медом, меленою черемхою у вигляді кульок[5]. Традиційно страву подають до столу під час свят бішектуя, карга туя, кякук сяйя, сабантуйя, сиргатуя та землеробських обрядів.

Сухий талкан зберігають у полотняних мішках, берестяних коробах, змішаний з топленим маслом — в діжках.

Вживають у поїздах, на полюванні та під час мусульманського посту.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Талкан збагачує організм людини мікроелементами. Є малокалорійним продуктом. Розчиняє холестеринові та сольові відкладення у судинах, суглобах, хребті, печінці та нирках. Є ентеросорбентом.
  • Напій, який готують з талкану, називається жарма або максим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вопросы языкознания, Выпуски 1-3 [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] — М.: Изд-во Академии наук СССР., 1991 — С. 41
  2. Валл М. Н. Исследования по грамматике и лексике енисейских языков [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Новосибирск: Наука, Сибирское отд-ние, 1986 —86 с. — С. 76
  3. Учение записки, Объемы 8-10. Научно-исследовательский институт истории, языка и литературы [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Горно-Алтайск: Горно-Алтайское отделение Алтайского книжного изд-ва, 1969
  4. Тюркские народы Сибири [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая, Институт археологии и этнографии (Российская академия наук. Сибирское отделение) — Новосибирск: Наука, 2006—677 с.
  5. Мастерица Талкана. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 17 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]