Танасух
Танасух (араб. تناسخ), накл, танакул, інтікал, такамус — в ісламі: переселення душі з одного тіла в інше, реінкарнація, метемпсихоз. В ісламській богословській та доксографічній літературі послідовників течій, які сповідують віру в переселення душ називають асхаб ат-танасух або танасухіти.
Історія[ред. | ред. код]
Віра в переселення душ притаманна багатьом древнім народам (індійцям та ін.), поганським релігіям (маніхеям й ін.), релігійно-філософським вченням (греко-елліністичній та ін.)[1]. Уявлення про реінкарнацію, можливо, було запозичене з названих джерел, перш за все «крайніми шиїтами» (гулат[ru])[2]. Деякі групи, що відкололися від ісламської правовірності, також ввели танасух в свою віру. До таких груп відносили прихильників фатімідського халіфа аль-Хакіма, кайсаніти[ru], друзи, ісмаїліти, алавіти (нусайріти), мутазиліти-хабітіти (послідовники Ахмада ібн Хабіта), кадаріти[ru], «крайні» рафідіти[ru][3] та ін.. Серед них було поширене уявлення про те, що переселення душ відбувається в цьому світі. Душі змінюють свою тілесну оболонку (каліб), подібно до того як людина змінює застарілу одежину на нову. Стан нової оболонки залежить від того, як діяла душа в колишньої оболонці в попередньому житті. Згідно з цим уявленням, якщо душа багато грішила, то в новому житті вона буде страждати, в іншому випадку — насолоджуватися. Безгрішні діти можуть страждати (наприклад, від хвороби), якщо в їх тілесну оболонку переселилася «грішна» душа.
Мухамісіти переносили натхненність на всю природу й вважали, що душі «невірних» після смерті поміщаються в мінерали, залізо і глину, а душі «правовірних» поміщаються послідовно в сім тіл, після чого душа пізнає Бога (Аллаха) як світло[3]. Танасух у них асоціювався з втіленням Аллаха в тілі людини (хулул), тому танасухітів називають також хулуліти. Згодом термін танасух набув значення поширення божественного духу (світла, частинки) на людей[2].
Загальним для всіх прихильників переселення душ в ісламі було визнання зміни тілесної оболонки, стан якої безпосередньо залежить від вчинків людини в минулому житті. Асхаб ат-танасух вірили в наявність деякого числа (зазвичай чотирьох) циклів або ступенів, що є в зміні оболонок до моменту абсолютного очищення (стадії зупинки реінкарнації). Це призводило до заперечення воскресіння (бас бад аль-маут[ru]) й алегоричного тлумачення понять «рай» і «пекло», оскільки вони безпосередньо переживаються в процесі переселення душ[3][4].
Сунітські богослови вважають, що віра в переселення душі є проявом язичництва, що виводить людину з лона ісламу[5], бо танасухіти принижують всемогутність Аллаха і відкидають свідоцтва Корану[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Комлев Н. Г.,. Танасух // Словарь иностранных слов. — 2006. (рос.)
- ↑ а б Прозоров С. М., «Танасух» // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М.: Наука, 1991. — С.223.(рос.)
- ↑ а б в Колодин А..
- ↑ а б Прозоров С. М., «Танасух» // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М.: Наука, 1991. — С.224.(рос.)
- ↑ Али-заде А. А., «Танасух» // Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Прозоров С. М., «Танасух» // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М.: Наука, 1991. — С.223-224.(рос.)
- Али-заде А. А., «Танасух» (архив) // Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007.(рос.)
- «Tanāsuk̲h̲» / Gimaret D. // Encyclopaedia of Islam. Second Edition. — Leiden: E. J. Brill, 1960—2005.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Колодин, Александр. Танасух. Культура веры. Путеводитель сомневающихся. Процитовано 29 травня 2015. (рос.)
| ||||||||||||||
