Тарасова Олександра Станіславівна
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Тарасова Олександра Станіславівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 20 серпня 1972 Харків | |||
Померла | 2 січня 2021 (48 років) Київ ·(тромбоемболія) | |||
Громадянство | Україна | |||
Місце проживання | Київ | |||
Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) | |||
Діти | Костянтин та Єлизавета | |||
Нагороди | Медаль «За сприяння військовій розвідці» ІІ ступеню Почесна грамота Міністра оборони України | |||
Тарасова Олександра Станіславівна (20 серпня 1972, Харків — 2 січня 2021, Київ) — волонтер, солістка Національної опери України, держслужбовець 6 рангу.
Народилася 20 серпня 1972 в Харкові.
З 14 вересня 2002 понад 15 років працювала співачкою (перше сопрано) в Національній опері України[1][2], після чого завершила роботу на оперній сцені та повністю присвятила себе розбудові української державності [3].
У 1991 закінчила Харківське музичне училище, згодом, у 1996, Державну уральську консерваторію ім. М. Мусоргського.
У 2018 закінчила Інститут вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, здобувши ступінь магістра державного управління, спеціалізація «Управління суспільним розвитком».
З 31 серпня 2020 розпочала нове навчання: здобуття наукового ступеня магістра права в Академії адвокатури України.
У грудні 2013 та лютому 2014 (під час подій Євромайдану) стала адміністраторкою спільнот Революції Гідності в соцмережах.
У 2014 була координаторкою волонтерського проєкту «Крила Феніксу» та з серпня 2014 – його Головою Правління. З грудня 2014 по квітень 2015 року – Голова Правління благодійного фонду «Повернись живим»[4].
25 лютого 2015 – 08 липня 2017 – заснування та керівництво благодійною організацією «Благодійний фонд «Волонтерський десант» [5].
З квітня 2015 до березня 2018 очолювала Управління у справах ветеранів війни та учасників АТО Міністерства соціальної політики[6][7]. За цей час з 2015 по 2018 за участю Олександри Тарасової розроблено та прийнято майже 60 постанов та розпоряджень КМУ щодо соціального захисту ветеранів. Безпосередньо управлінням, яке вона очолювала три роки, велась програма закупівлі житла учасникам АТО[8] та кілька бюджетних програм з соціального захисту учасників АТО: виплати по загибелі та інвалідності волонтерам, добровольцям та постраждалим на Майдані[9], соціально-професійна адаптація та психологічна реабілітація учасників АТО[10].
Безпосередньо Олександрою координувалась робота двох Трастових Фондів[11] НАТО-Україна[12]. Розроблена[13] та прийнята Концепція реабілітації учасників АТО до 2020 року, державна цільова програма. Трастовий Фонд по реабілітації учасників АТО фактично створювався за її активної участі.
В березні 2018 звільнилася з Міністерства соціальної політики. Опісля звільнення продовжувала відстоювати прозоре використання державних коштів на соціально спрямовану діяльність громадських організацій [14].
У 2019 працювала головною спеціалісткою відділу захисту майнових та немайнових прав дитини у Службі у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації [15].
Того ж року вона балотувалась на місцевих виборах у виборчому списку партії «Європейська солідарність».
2 січня 2021 Олександра Тарасова пішла з життя через ускладнення, викликані COVID-19. Її поховали 6 січня 2021 на алеї Слави Лісового кладовища [16].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
В ефірі телеканалу Еспресо Олександра Тарасова - начальник управління Мінсоцполітики у справах ветеранів та учасників АТО на YouTube // Espreso. — 2016. — 01 січня. | |
"Я звик вбивати": пам'яті волонтерки Олександри Тарасової на YouTube // Force News. — 2021. — 04 січня. |
За активну підтримку українського війська нагороджена медаллю «За заслуги перед Збройними Силами України» Генштабу, медаллю «За сприяння військовій розвідці» ІІ ступеню, нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України, «Медаллю “За жертовність і любов до України”», а також Почесною грамотою Міністра оборони України.
Батько – Тарасов Станіслав Олександрович – полковник, викладач та науковець, доцент військової академії ВІРТА (помер у 2002), мати – Тарасова Людмила Олександрівна – інженерка, пенсіонерка, проживає у Харкові.
Виховувала сина та маленьку доньку Єлизавету [17].
5 січня 2021 пам'яті Олександри Тарасової була представлена прем'єра фільму режисерки Олени Солодовникової "Синдром війни. Я звик вбивати" [18].
- ↑ Від COVID-19 померла відома волонтерка Олександра Тарасова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Хор Театр оперы. www2.opera.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 2 січня 2021.(рос.)
- ↑ «У 14-му побачила фронтові фото хлопців у брониках, які ми подарували. Раділа так, неначе в мене народилася дитина». АрміяInform, Міністерство оборони України (укр.). Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Оперная певица и волонтер Александра Тарасова умерла от коронавируса. tk.media. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 4 січня 2021.(рос.)
- ↑ ТАРАСОВА ОЛЕКСАНДРА СТАНІСЛАВІВНА. Інформаційна система пошуку даних «Clarity Project» (укр.). Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ Оперна співачка й волонтерка Олександра Тарасова померла від коронавірусу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Радіо, Громадське. В Мінсоцполітики вважають, що на моїй посаді має бути інша людина, – Олександра Тарасова – Podcaster (укр.). Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Для поранених та сімей загиблих в АТО куплено 641 квартиру, — О.Тарасова. segodnya.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2016.
- ↑ Поранені на Майдані у Києві отримають статус постраждалих учасників Революції Гідності. Міністерство соціальної політики України (укр.). Процитовано 16 листопада 2017.
- ↑ Британська Рада провела черговий курс навчання колишніх військовослужбовців англійській мові. Міністерство соціальної політики України (укр.). Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ Запорукою ефективної організації надання психологічних послуг є вчасність наданої психологічної допомоги та якість наданих послуг, — Мінсоцполітики. Урядовий портал (укр.). Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ Трастовий фонд НАТО передав медико-соціальному центру ветеранів війни реабілітаційне обладнання. Міністерство охорони здоров’я України (укр.). Процитовано 23 серпня 2016.
- ↑ Презентовано проєкт порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення. Міністерство соціальної політики України (укр.). Процитовано 28 вересня 2016.
- ↑ Рева лобіює фінансування вузького кола громадських організацій його знайомих, — екс-начуправління Мінсоцполітики Тарасова. ДОКУМЕНТ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 31 жовтня 2018.
- ↑ Не стало нашої колеги — Олександри Тарасової. Офіційний вебпортал Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (укр.). Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Олександра Тарасова тиждень лежала в реанімації. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 14 січня 2021.
- ↑ Залишила сцену заради бійців на фронті: від ускладнень COVID-19 померла оперна співачка. segodnya.ua (укр.). Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Прем'єра фільму "Синдром війни. Я звик вбивати": пам'яті волонтерки Олександри Тарасової. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 5 січня 2021.
- Максим Кудимец. Профессия волонтер: Александра Тарасова, "Крылья Феникса". INSIDER. Процитовано 9 жовтня 2014. (рос.)
- Інна Лиховид. Обмова чи махінація?. ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПРЕС-ГРУПА». Процитовано 9 лютого 2016.
- Перевірка виявила зловживання у наданні статусу учасника бойових дій – Тарасова. Радіо Свобода. Процитовано 3 березня 2016.
- Центр психологічного забезпечення підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС. Відбулась презентація проєкту порядку організації психологічної реабілітації та психосоціального супроводу учасників АТО та деяких інших категорій населення. Апарат ДСНС України. Процитовано 28 вересня 2016.
- Мінсоцполітики: Майже в усіх областях завершено розподіл коштів субвенції з держбюджету для виплати грошової компенсації за житло членам сімей загиблих військовослужбовців. Міністерство соціальної політики України. Процитовано 22 листопада 2016.
- О. Тарасова: Держава потребує прозорого фінансування ветеранських організацій. Міністерство соціальної політики України. Процитовано 12 грудня 2016.
- Поранені на Майдані у Києві отримають статус постраждалих учасників Революції Гідності. Урядовий портал. Процитовано 16 листопада 2017.
- Марина Молька. Винищувачі бюджетних коштів: як в Україні боротимуться з псевдоветеранами. ПрАТ «Телерадіокомпанія "Люкс"», 24 Канал. Процитовано 9 травня 2018.
- Ірина Шевченко, Олексій Іванченков. У КИЄВІ ПОПРОЩАЛИСЯ З ВІДОМОЮ ВОЛОНТЕРКОЮ ОЛЕКСАНДРОЮ ТАРАСОВОЮ – СЮЖЕТ. 5 канал. Процитовано 6 січня 2021.
- Р. Галицький. Світлій пам’яті Олександри Тарасової — великої Людини з великим серцем присвячується. Вечірній Київ. Процитовано 14 березня 2021.
- Народились 20 серпня
- Народились 1972
- Померли 2 січня
- Померли 2021
- Нагороджені нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Уродженці Харкова
- Волонтерки АТО
- Урядові спеціальності
- Померли від COVID-19
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Українські сопрано
- Волонтерки