Таритін Дмитро Андрійович
| Дмитро Таритін Таритін Дмитро Андрійович | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
м. Бердянськ, Запорізька область | |
| Смерть |
15 квітня 2022 м. Маріуполь (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2016—2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 Полк «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро Андрійович Таритін — молодший лейтенант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Таритін народився в місті Бердянськ Запорізької області. У 16-річному віці долучився до українського націоналістичного руху. В 2013—2014 роках у складі організації «Патріот України» брав участь у вуличній декомунізації Запоріжжя та подіях Революції Гідності. Восени 2014 року став співзасновником Цивільного корпусу «Азов» у Запоріжжі. Під час війни на сході України в 2016 році вступив до лав гвардійського полку «Азов» (нині — окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов») Національної гвардії України. Закінчив Запорізький національний університет за спеціальністю «політологія». З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій — брав участь у боях за Маріуполь, де й загинув в 15 квітня 2022 року[1][2][3].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися дружина та маленький син[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хорунжий полку «Азов» поліг смертю хоробрих у битві за Маріуполь. Останній бастіон (укр.). 16 квітня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Запорізький професор не може повірити в смерть свого улюбленого учня. Новости Запорожья (укр.). 17 квітня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ а б У бою за Маріуполь загинув хорунжий гвардійського полку «Азов». Він був родом з Бердянська. Приморка.city (укр.). 18 квітня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Опубліковано чергові укази про нагородження воїнів. Посмертно – 59. Новинарня (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 5 травня 2022 року № 312/2022 «Про відзначення державними нагородами України»