Тарнаватка (Люблінське воєводство)
Село
 Координати 50°31′59″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.Координати: 50°31′59″ пн. ш. 23°22′59″ сх. д. / 50.53333000002777453° пн. ш. 23.38333000002777950° сх. д.
|
Тарнаватка[2] (або Тернаватка[3], пол. Tarnawatka) — колишнє українське село в Польщі, у гміні Тарнаватка Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 941 особа (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Лежить на Закерзонні (в історичній Холмщині).
Історія[ред. | ред. код]
Первісним населенням Тарнаватки були русини, які компактно проживали на своїх історичних землях[4].
Після анексії Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель. Тарнавацьке негродове староство входило до Белзького повіту Белзького воєводства, об'єднувало 10 сіл (Тарнаватка, Паньків, Верехані, Вепрів, Майдан Зелений, Лущець з Гутою, Шур Новий, Майдан-Великий (Грубешівський повіт) і Майдан Малий).
За люстрацією 1565 р. в селі були 24 кмети на півланах, 1 на 1/4 лану, півлану пустого, 16 загородників, 11 бортників, корчмар, мельник, князь (старійшина сільської громади на волоському праві) і комірник.[5] 1578 року вперше згадується православна церква в селі[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою[6].
У 1890 р. на місці колишньої греко-католицької (зведеної в 1679 р.) була збудована православна церква[2]. На той час у Тарнавці проживало 714 жителів, більшість із яких були православними, за винятком 164 римокатоликів і 15 юдеїв. В селі була початкова школа, волосний суд і волосна управа, кілька ремісників, 54 оселі, панський двір (з тартаком паровим і тартаком водяним, 2 скипидарнями, вапнярнею, майстернею млинових каменів і каменоломнею). До волості належали 7 фільварків (Тарнаватка, Пухарки, Зелене, Перейма, Верехані, Майдан і Вепрів у складі Скрипний Острів, Паучне і Гута Шкляна).[7]
У ХХ столітті в селі ще проживали греко-католики, які належали до місцевої парафії, попри захоплення храму Російською православною церквою в 1875 р.
У 1921 р. церкву захопили поляки під костел[2]. У 1922 р. поляки зняли купол із захопленої ними церкви і переробили її на костел[8].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила одну місцеву православну церкву на римо-католицький костел, а липні-серпні 1938 року знищила й другу церкву[3].
За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[9]. У 1943 році в селі проживало 398 українців і 911 поляків[2].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Сучасність[ред. | ред. код]
На колишньому греко-католицькому цвинтарі збереглося коло 20 кам'яних надгробків. На колишньому православному цвинтарі (функціонував у 1875—1921 рр.) кам'яні надгробки зібрані з поховань і в 2000 р. встановлені кількома рядами, чим було порушене їх історичне розташування[2].
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 454 | 99 | 314 | 41 |
| Жінки | 487 | 101 | 281 | 105 |
| Разом | 941 | 200 | 595 | 146 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г д Богдан Гук. Tarnawatka. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.) - ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
- ↑ Мапа розселення українства в межах Холмщини та Засяння
- ↑ Tarnawatka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 652. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- ↑ Tarnawatka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 179. (пол.)
- ↑ Юрій Макар, Віталій Макар, Михайло Горний. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи. Том 3, с. 303, 759.
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарнаватка (Люблінське воєводство)
- Богдан Гук. Tarnawatka. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
|
| ||||||||||||||
