Тельбін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тельбин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тельбін
Тельбін
50°25′33″ пн. ш. 30°36′30″ сх. д. / 50.42583° пн. ш. 30.60833° сх. д. / 50.42583; 30.60833Координати: 50°25′33″ пн. ш. 30°36′30″ сх. д. / 50.42583° пн. ш. 30.60833° сх. д. / 50.42583; 30.60833
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Геологічні дані
Розміри
Довжина 0,67  км
Ширина 0,45  км
Вода
Басейн
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення Київ
Списки
Тельбін. Карта розташування: Україна
Тельбін
Тельбін (Україна)

CMNS: Тельбін у Вікісховищі

Те́льбін  (також Те́льбин) — прісноводне озеро, розташоване на Березняках, в Дніпровському районі м. Києва. Є одним з найбільших озер в місті.

Основні відомості[ред. | ред. код]

Озеро знаходиться в жилому масиві Березняки[1], має форму, схожу на українську букву "Г". В озері є соми, окуні, плотва та дикі качки. Поруч з озером квітнуть липи, є бетонні доріжки вздовж берега. Глибина озера сягає семи метрів, а площа становить 0.1 км². Озеро привертає до себе фанатів творчості Віктора Цоя. Тут в 1986 році знімався перший короткометражний фільм про группу «Кіно»: «Кінець канікул», режисер Сергій Лисенко. Верба, біля якої проходили зйомки фільму, має назву "Дерево Цоя"; отримала статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення в лютому 2020 року. На березі Тельбіна розташовані три церкви. На озері можна купатися: є обладнаний пляж. Можна взяти напрокат човен, катамаран, шезлонг, тапчан; є безкоштовних 10 тапчанів для пенсіонерів. Крім цього, є прокат бадмінтону, дитячих жилетів, нарукавників. Невелика частина пляжу огороджена парканом.

Біля Тельбіна є дитячий та спортивний майданчики. Біля озера є достатня кількість кафе і ресторанів. У розважальному центрі "Європа" є сауна, в клубі "Флоренція" - дискотека.

Санстанція Дніпровського району брала проби води в озері, результати позитивні: вода хороша, відповідає стандартам і придатна для купання. Ні кишкової палички, ні патогенних організмів в ній не виявили. Проте, батькам потрібно стежити, щоб дитина не набирав озерну воду в рот – вона все-таки не питна.

Історія[ред. | ред. код]

Озеро відоме ще з часів Середньовіччя. Вперше озеро згадується (під назвою "Тербін") в грамоті царів Іоанна і Петра Олексійовичів від 1694 року[2]. У XVIII столітті на берегах озера було засновано поселення Кухмістерська Слобідка. Наприкінці XIX століття озеро Тельбін в своїй північній частині закінчувалося далеко на Русанівці, зараз від Тельбіна залишилося лише 40% його колишньої акваторії. Сучасна річка Дарниця є залишками колишнього Тельбіна. У 1870 році у зв'язку з будівництвом Києво-Курської залізниці просто посеред водойми був прокладений насип, через що озеро було розділено на Тельбін та Нижній Тельбін. До побудови масиву Березняки у 1970-х роках навесні під час повеней на Дніпрі озеро з'єднувалось із ним.

Згідно з однією з версій, озеро Тельбін має таку назву, бо в ньому часто плавали нутрощі забитих тварин – тельбухи, які скидалися в озеро з місцевої бойні. За озером розташовувалася невелика Слобідка-хутір Зательбін Березняк на п'ять дворів, що й дала назву жилому масиву. У 2017 році на озері було встановлено й запущено систему аерації, яка насичує киснем воду і очищає її.[3]

Сусідні водойми[ред. | ред. код]

Неподалік існує озеро Нижній Тельбін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тельбін озеро — WWW Енциклопедія Києва. wek.kiev.ua. Процитовано 2020-09-09. 
  2. Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Киев, 1874. — С. 112 (Отдѣлъ III).
  3. У Києві на озері Тельбін запустили систему аерації. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2020-09-09. 

Джерела[ред. | ред. код]