Тельбин
| Тельбин | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 50°25′33″ пн. ш. 30°36′30″ сх. д. / 50.42583° пн. ш. 30.60833° сх. д.Координати: 50°25′33″ пн. ш. 30°36′30″ сх. д. / 50.42583° пн. ш. 30.60833° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Довжина | 0,67 км | |||
| Ширина | 0,45 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Київ | |||
  Тельбин (Україна) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Тельбин у Вікісховищі | ||||
Те́льбин (також Те́льбін) — прісноводне озеро, розташоване на Березняках, у Дніпровському районі Києва. Є одним з найбільших озер у місті.
Основні відомості[ред. | ред. код]
Озеро знаходиться в житловому масиві Березняки[1], має форму, схожу на українську букву «Г». Це озеро вважається одним із найбільших в Києві[2]. Максимальна глибина озера — 7 метрів.
В озері живуть соми, окуні, плотва та дикі качки. Поруч з озером ростуть липи, вздовж берега є бетонні доріжки. Глибина озера сягає семи метрів, а площа становить 0.1 км². Озеро привертає до себе фанатів творчості Віктора Цоя. Тут у 1986 році знімався перший короткометражний фільм про группу Кіно: Кінець канікул, режисер Сергій Лисенко. Верба, біля якої проходили зйомки фільму, має назву Дерево Цоя. Отримала статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення в лютому 2020 року.
На березі Тельбина розташовані дві церкви. На березі озера є обладнаний пляж. Мала частина пляжу огороджена парканом.
Біля Тельбина є дитячий та спортивний майданчики. Біля озера розташовані кафе і ресторани.
Санстанція Дніпровського району брала проби води в озері, результати позитивні: вода відповідає всім стандартам. Кишкову паличку та патогенні організми в ній не виявили.
Історія[ред. | ред. код]
Озеро відоме ще з часів Середньовіччя. Вперше озеро згадується (під назвою «Тербін») в грамоті царів Іоанна і Петра Олексійовичів від 1694 року[3]. У XVIII столітті на берегах озера було засновано поселення Кухмістерська Слобідка. Наприкінці XIX століття озеро Тельбин в своїй північній частині закінчувалося далеко на Русанівці, зараз від Тельбина залишилося лише 40 % його колишньої акваторії. Сучасна річка Дарниця є залишками колишнього Тельбина. У 1870 році у зв'язку з будівництвом Києво-Курської залізниці просто посеред водойми був прокладений насип, через що озеро було розділено на Тельбин та Нижній Тельбин. До побудови масиву Березняки у 1970-х роках навесні під час повеней на Дніпрі озеро з'єднувалось із ним.
Згідно з однією з версій, озеро Тельбин має таку назву, бо в ньому часто плавали нутрощі забитих тварин — тельбухи, які скидалися в озеро з місцевої бойні. За озером розташовувалася невелика Слобідка-хутір Зательбін Березняк на п'ять дворів, що й дала назву жилому масиву. У 2017 році на озері було встановлено й запущено систему аерації, яка насичує киснем воду і очищає її.[4]
Сусідні водойми[ред. | ред. код]
Нижній Тельбин — озеро у лівобережній поймі Дніпра між місцевістю Позняки та залізничною лінією Київ — Дарниця. Ці два озера колись при повенях, сполучалося з Дніпром, а нині повністю ізольовані.
Озеро відігравало і певною мірою відіграє роль відстійника. Нині на його північному березі збудовано під'їзний шляхопровід до залізнично-автомобільний мостовий перехід через річку Дніпро[5]
Панорама[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тельбін озеро — WWW Енциклопедія Києва. wek.kiev.ua. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ ТОП-7 озер Києва, на яких можна чудово відпочити. kyiv.name (укр.). Процитовано 26 квітня 2021.
- ↑ Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Киев, 1874. — С. 112 (Отдѣлъ III).
- ↑ У Києві на озері Тельбін запустили систему аерації. 112.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Віктор Вишневський, доктор географічних наук. «Совка, Ямка, Нивка, Любка…» // Газета «Хрещатик»
Джерела[ред. | ред. код]
| |||||
| |||||||||||||||||