Тельнов Євгеній Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тельнов Євгеній Львович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Тельнов Євген Львович.jpg
Загальна інформація
Народження 20 листопада 1961(1961-11-20)
Кіровоград, Українська РСР
Смерть 15 лютого 2015(2015-02-15) (53 роки)
Широкине, Донецька область, Україна
поховання: Алея Слави на Рівнянському кладовищі, м. Кропивницький
Псевдо «Вусач»
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
Emblem of the Donbas Battalion.svg
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Євге́ній Льво́вич Тельнов (нар.20 листопада 1961, Кіровоград, УРСР — пом.15 лютого 2015, Широкине, Новоазовський район, Донецька область, Україна) — учасник війни на сході України, солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», позивний «Усач». Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Строкову службу проходив в в/ч 7429 (Київ). Звільнений у запас в травні 1982 р. Продовжував роботу на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р — лаштувальником верстатів з ЧПК. Звільнився у липні 1991 р. З 1984 по 1987 заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування на факультеті за спеціальністю «Обробка металів різанням». У липні 1991 р. прийнятий на посаду інструктора зі спорту в Кіровоградську РТШ (ДОСААФ). Звільнився у лютому 1992. Займався бізнесом.

Був активним учасником Євромайдану.

Взяв участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись на мажоритарному окрузі № 100 у Кіровоградській області.

Участь в АТО[ред. | ред. код]

10 червня 2014 р. прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці. З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (Артемівськ, Попасна, Іловайськ). Позивний «Усач» — 3 взвод 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас».

26 серпня був поранений осколком міни на околиці Іловайська. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільське батальйон потрапив під обстріл танків. У результаті — 109 бійців потрапили в полон, більше сорока п'яти — загинули. Євгеній Тельнов разом з 12 побратимами вийшли зі зброєю, при цьому Євгеній з гранатомету підбив два танки Т-72Б3 підрозділів 6-ї танкової бригади РФ і два БМД Збройних сил РФ.

Загинув у бою поблизу села Широкине 15 лютого 2015 р., потрапивши у засідку, тоді ж загинув Олег Бурлака.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
  • Орден «За мужність» III ст. (25 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 березня 2017 року № 81/2017 «Про присвоєння Є.Тельнову звання Герой України»
  2. Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/2015 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 174
27 березня 2017
Наступник:
Сліпак Василь Ярославович Аметов Решат Медатович