Теодор Буєрманс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Буєрманс
нід. Theodoor Boeyermans

При народженні нід. Theodoor Boeyermans
Народження 1620(1620)
Антверпен
Смерть 1678(1678)
  Антверпен, Бельгія
Національність нідерландець
Жанр алегорія, портрет, побутовий жанр, біблійна композиція
Діяльність художник
Напрямок бароко
Роки творчості 1640—1673
Вплив Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк, Франс Снейдерс і майстри рубенсовської майстерні
Член Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Твори релігійний живопис, алегорії, портрети, побутовий жанр
Роботи в колекції Національна галерея мистецтв, Палац витончених мистецтв[1], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, M Leuvend, Музей Плантен-Моретуса, Музей образотворчих мистецтв, Нантський музей образотворчого мистецтва, Вустерський музей мистецтв і Sanssouci Picture Galleryd

CMNS: Теодор Буєрманс у Вікісховищі

Теодор Буєрманс ( нід. Theodoor Boeyermans; 10 листопада 1620, Антверпен — 1678, Антверпен) — південнонідерландський (фламандський) художник доби бароко XVII століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Теодор Буєрманс народився в місті Антверпені. Його батько, Ян Буєрманс, був родом з міста Гарлема. Ян Буєрманс був одружений з жінкою, що мала дев'ять дітей від першого шлюбу. Батько помер 1624 року, коли Теодор був малюком.

Первісну освіту Теодор здобув у місті Антверпені. Мати перевезла дітей до Ейндговен, де він навчався далі. Парубок не поривав зв'язків із Антверпеном і кілька разів повертався туди. Серед питань, що він вирішував, були клопоти по отриманню спадку, коли став дорослим.

Не збережено відомостей, у кого саме він опановував художнє ремесло. Виходячи з впливів на його художню манеру Пітера Пауля Рубенса і Антоніса ван Дейка, можна припустити, що він міг бути учнем у майстерні ван Дейка. 1649 року він остаточно оселився у місті Антверпен, де отримав у спадок колишній будинок родини.

Перебування в Італії[ред. | ред. код]

Його стажування в Італії залишається питанням гіпотетичним, бо не збережено достеменних свідоцтв про перебування там. Але шикоке використання алегорій і класичної архітектури наводить на думку або про перебування у Італії, або про наполегливе вивчення картин італійських майстрів.

Його визнали майстром у гільдії св. Луки у Антверпені тільки в 1654 році, коли йому виповнилося 34 роки.

Товариство старих холостяків[ред. | ред. код]

Релігійно налаштований художник не брав шлюбу, і в Антверпені став членом Товариства старих парубків, котре заснував орден єзуїтів. Ще він був членом камери риторів (Olive Branch). Для камери риторів він разом із художником Дірком ван Деленом (бл. 1605-1671) створив картину «Алегорія мистецтв», котру передали безплатно.

Серед учнів майстра значився Маркус Форкондт, з котрим він листувався, коли Маркус відбув до Відня.

Обрані твори (перелік)[ред. | ред. код]

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Теодор Буєрманс. Алегорія Антверпена як покровителька художників, 1665 р.

Див. іще[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теодор Буєрманс

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Vlieghe (1998). Flemish Art and Architecture, 1585-1700. Pelican history of art. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-07038-1
  1. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4e31