Термінатор (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Термінатор або термінатор транскрипції — ділянка ДНК, нуклеотидна послідовність якої служить сигналом для термінації транскрипції. Термінація транскрипції відбувається в залежності від виду організму і виду РНК-полімерази одним з декількох можливих сигнальних каскадів, за допомогою факторів термінації транскрипції.

У прокаріотів відомі два класи терміноторів: внутрішні, де в межах синтезуємої копії утворюється шпилька, яка руйнує потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази, і ро-залежні, що вимагають ро-фактору, комплексу РНК-гелікази, щоб зруйнувати виникаючий потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази.

У еукаріотів термінатори впізнаються білковими факторами, що розщеплюють РНК на сигналі поліаденілювання, який одночасно є сигналом для відрізання. Проте полімераза продовжує синтез РНК ще деякий час, пілся того як новосинтезована РНК була відрізана від комплексу. Зупинка і від'єднання полімеразного комплексу після синтезу РНК є дуже важливим етапом регуляції експресії генів, оскільки транскрипція сусідніх генів може змінити стан хроматину [1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Odil Porrua & Domenico Libri (March 2015). Transcription termination and the control of the transcriptome: why, where and how to stop. Nature reviews. Molecular cell biology 16 (3). с. 190–202. doi:10.1038/nrm3943. PMID 25650800. 

Джерела[ред.ред. код]

Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.