Сплайсинг

Ілюстрація сплайсингу.

Сплайсинг — процес «вирізання» ново-синтезованої матричної РНК (мРНК) під час процесингу РНК. При сплайсингу з попередника мРНК (пре-мРНК) вилучаються інтрони, а екзони з'єднуються разом. Через те, що в геномах прокаріотів інтрони дуже рідкі (знайдені тільки в генах тРНК і рРНК), сплайсинг зазвичай характерний для еукаріотів. В результаті сплайсингу пре-мРНК перетворюється на зрілу мРНК, яка, якщо кодує білок, слідує на наступні кроки біосинтезу білків — транспортується з ядра до цитоплазми і транслюється у білок. Процес сплайсингу включає серії біохімічних реакції, які каталізуються сплайсосомою, комплексом малих ядерних рибонуклеопротеїнів (мяРНП). У багатьох випадках, сплайсинг призводить до утворення кількох унікальних типів білків, залежно від того, які інтрони вилучаються і які екзони з'єднуються — це явище називається альтернативним сплайсингом.

Швидкість сплайсингу

За допомогою методики SMIT (англ. single-molecule intron tracking одномолекулярного інтронного відстеження) у 2016 р. вдалося встановити що 50% сплайсингу закінчується протягом 1,4 секунди після проходження полімеразою 3'-сайту сплайсингу. Полімераза і сплайсосома можуть взаємодіяти, коли між ними відстань у 1-4 нуклеотиди, а 10% сплайсингу у дріжджів відбувається на відстані 24-36 нуклеотидів від полімерази. Раніше вважалося, що полімераза повинна відійти на відстань у 1000 нуклеотидів.

Посилання

• Сплайсинг [Архівовано 12 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)