Теслярство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерев'яна церква святого Юра, Дрогобич

Тесля́рство — робота, заняття тесляра[1]; ремесло або галузь деревообробної промисловості, яка займається виготовленням дерев'яних будівельних конструкцій (склепінь, підлог, стін, покрівельних перекриттів)[2].

Короткий опис[ред. | ред. код]

Теслярство — один із наймасовіших деревообробних промислів, головною метою якого є зведення житлових та інших споруд, господарських будівель тощо. Зрубані дерева обтесували здебільшого вручну різного виду сокирами й розпилювали на колоди. Уздовж колод знизу долотами видовбували поздовжні пази, а по кінцях — зарубки. За допомогою простого, але ефективного знаряддя — драчки (рід рейсмуса)[3] — колоди щільно з'єднували у зруб. Народними майстрами-теслями у XVII столітті було зведено багато унікальних споруд, зокрема відомий Новомосковський собор (без жодного цвяха), фортифікаційні козацькі укріплення, що викликали подив іноземних фахівців. Із поширенням в Україні заробітчанства сільські теслі й столяри, об'єднуючись в артілі, будували водяні млини та вітряки, зводили церкви, монастирі та інші монументальні споруди. Традиції народного теслярства і донині зберігаються у сільському будівництві.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Теслярство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Теслярство // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  3. Драчка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання[ред. | ред. код]