Цвях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасні цвяхи
Цвяхи ковані ХІІXV століть, експонати музею історії Трускавця

Цвях (діал. цвяк, цвєк, цьвок, гвоздь, гвіздь, гвіздок)[1] — виріб, що використовують для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.

Слово «цвях» походить від нім. Zweck через пол. ćwiek, ćwięk; «гвоздь», «гвіздок» — від праслов. *gvozdь[2].

Опис конструкції[ред.ред. код]

Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — стрижень цвяха, третій — голівка (шляпка). Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. У них під голівку надівають прокладку.

Спосіб виготовлення[ред.ред. код]

Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.

Історія[ред.ред. код]

В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи — литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.

В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.

Під час земляних робіт в Шотландії — на місці, де колись стояла римська фортеця, були знайдені 7 тонн давньоримських цвяхів, датовані кінцем І ст. н. е.[Джерело?]

Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим — в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Різновиди[ред.ред. код]

Історичні[ред.ред. код]

  • Бретна́ль — 1) даховий цвях; 2) теж саме, що й костиль
  • Вухна́ль, рідше ухна́ль (від нім. Hufnagel через пол. hufnal) — чотиригранний цвях для підкуття коней
  • Ґонта́ль — цвях для кріплення ґонту
  • Дахна́ль — цвях для покрівельних робіт
  • Латовець, латник — цвях для кріплення лат на кроквах
  • Ти́бель — дерев'яний цвях
  • Шина́ль — цвях для кріплення шин до дерев'яних коліс
  • Шпень — цвях без голівки[3][4]

Сучасні[ред.ред. код]

  • Анкер-цвях — цвях, споряджений металевою втулкою. Призначається для забивання у цегляні і бетонні стіни.
  • Будівельний — цвях з конусоподібною голівкою, трохи меншою від голівки теслярського цвяха. Довжина — від 12 мм до 250 мм
  • Теслярський — цвях з широкою, часто рифленою голівкою.
  • Столярний — цвях з маленькою, циліндричною голівкою. Для столярних робіт використовують також теслярські, замкові, оббивні та інші типи цвяхів
  • Дюкерт — короткий товстий цвях з маленькою голівкою. У середині голіки знаходиться заглибина, яка полегшує втоплювання його добійником
  • Гвинтовий — цвях з гвинтоподібною нарізкою. Його застосовують для кріплення гнучких, а також схильних до деформацій конструкцій (зовнішня обшивка, конструкція підлоги). За надійністю з'єднання перевищує у 4 рази звичайні цвяхи
  • Гребінчастий — цвях з поперечними насічками-гребінками. Його використовують там, де потрібна значна міцність з'єднання, за якою він у 5 разів перевищує звичайний цвях
  • Костиль — довгий цвях у вигляді загостреного стрижня із загнутим кінцем
  • На́гель — дерев'яний цвях
  • Оббивний цвях — маленький цвях з широкою голівкою
  • Тинькарський (штукатурний) — цвях у вигляді стрижня із загнутим кінцем. Призначений для кріплення дранки під штукатурку
  • Загартований — цвях з гартованої сталі. Вживається для кріплення до цегляних мурів
  • Склярський — цвях у вигляді маленького сталевого трикутника. Призначений для кріплення шибок
  • Шпилька — цвях у вигляді дротяної петельки
  • Шевський (чоботарський)
  • Декоративний — цвях з дуже широкою рифленою або нікельованою голівкою
  • Замковий
  • Цвях для гіпсокартону
  • Покрівельний (даховий) — короткий цвях з широкою голівкою, споряджений гвинтовою нарізкою
  • Довбальний — цвях з високоякісної сталі з широкою голівкою, призначений для кріплення до цегляних і бетонних конструкцій
  • Цвях-гарпун
  • Цвях з подвійною голівкою — цвях з додатковою голівкою. Призначений для кріплення рвучких матеріалів (плівки в теплицях). Додаткова голівка уможливлює легко вийняти його без пошкодження матеріалу
  • Зайоржений цвях — цвях у вигляді вставлених один в один конусів. Його використовують там, де потрібна велика міцність з'єднання

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44. Гвіздок
  2. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
  3. І. Шелудько, Т. Садовський Російсько-український словник технічної термінології. 1928 — с. 71
  4. Російсько-український словник: Гвоздь