Тимофєєв Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Михайлович Тимофєєв
рос. Сергей Михайлович Тимофеев
Народження 25 серпня 1894(1894-08-25)
Саратов, Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть 2 жовтня 1972(1972-10-02) (78 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Національність росіянин
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  танкові війська
Роки служби 1919—1948
Звання  Генерал-майор
Командування Київське танко-технічне училище
2-ге Саратовське танкове училище
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Орден «Знак Пошани»Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Сергі́й Миха́йлович Тимофє́єв (1894, Саратов1972, Москва) — радянський воєначальник, генерал-майор танкових військ (09.11.1941).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1914 році закінчив 1-й курс Московського будівельного технікуму. У 1916 році закінчив Саратовську школу прапорщиків.

У лавах Червоної армії з лютого 1919 року — начальник кулеметної команди 1-го Московського караульного батальйону. У 1920 році закінчив Вищу бронетанкову школу. Учасник громадянської війни в Росії, перебував на командних посадах.

З вересня 1925 по жовтень 1926 року — слухач Вищої тактично-стрілецької школи командного складу РСЧА ім. III Комінтерну («Постріл»).. Член ВКП(б) з 1926 року.

З жовтня 1926 року — командир 3-го автобронедивізіона. З лютого 1928 року — помічник начальника відділу бойової підготовки штабу Московського військового округу. З жовтня 1929 року — для доручень при інспекторі броневих сил РСЧА, а з грудня того ж року — помічник начальника 1-го відділення навчально-стройового відділу Управління механізації і моторизації РСЧА.

У 1932 році закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе.

З жовтня 1934 року — начальник штабу Московської танко-технічної школи, а з квітня 1936 року — помічник начальника цієї школи з навчально-стройової частини. У грудні 1935 року присвоєне військове звання полковник.

З серпня 1938 року обіймав посаду начальника автобронетанкових військ Приволзького військового округу.

З травня по грудень 1941 року — начальник автобронетанкового відділу 21-ї армії Південно-Західного фронту.

З грудня 1941 по червень 1942 року — заступник командувача 38-ю армією Південно-Західного фронту по автобронетанковим військам. Був контужений.

У липні — листопаді 1942 року — начальник Київського танко-технічного училища імені Маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенка.

З 1943 року — начальник 2-го Саратовського танкового училища.

У травні 1948 року генерал-майор танкових військ С. М. Тимофєєв звільнений у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Введенському кладовищі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), двома орденами Червоного Прапора (06.11.1941, 03.11.1944), орденами Червоної Зірки (15.12.1943), «Знак Пошани» (1937), югославським орденом «За заслуги перед народом» 1-го ступеня (1946) і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]