Уридин
| Уридин | |
|---|---|
| |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 58-96-8 |
| Номер EINECS | 200-407-5 |
| DrugBank | 02745 |
| KEGG | C00299 |
| Назва MeSH | D03.383.742.680.852, D13.570.685.852 і D13.570.800.892 |
| ChEBI | 16704 |
| SMILES | O=C1NC(=O)N(C=C1)[C@@H]2O[C@H](CO)[C@@H](O)[C@H]2O |
| InChI | InChI=1S/C9H12N2O6/c12-3-4-6(14)7(15)8(17-4)11-2-1-5(13)10-9(11)16/h1-2,4,6-8,12,14-15H,3H2,(H,10,13,16)/t4-,6-,7-,8-/m1/s1 |
| Номер Бельштейна | 754904 |
| Номер Гмеліна | 397474 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C9H12N2O6 |
| Молярна маса | 244,2 г/моль |
| Зовнішній вигляд | тверда речовина |
| Тпл | 167 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Уриди́н – хімічна сполука природного походження, глікозильоване похідне піримідину, складається з урацилу приєднаного до цукрового залишку, рибофуранози через β-N1-глікозидний зв'язок.
Уридин є одним з п'яти найпоширеніших нуклеозидів, складових компонентів нуклеїнових ксилот; іншими є аденозин, тимідин, цитидин та гуанозин. Для позначення цих нуклеозидів використовуються однолітерні скорочення: U, A, T, C та G відповідно. Хоча, тимідин ще також позначається як 'dT' ('d' від 'деокси') оскільки він може містити тільки 2'-деоксирибофуранозний залишок а не рибофуранозний як в уридині. Тимідин був знайдений тільки в дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) але не в рибонуклеїновій кислоті (РНК). І навпаки, уридин входить до складу РНК, але не ДНК. Інші три нуклеозиди можуть входити як до складу ДНК, та і до складу РНК; само собою, в РНК вони входять у вигляді похідних рибофуранози (позначаються як A, C та G) тоді як в ДНК — у вигляді похідних 2-дезоксирибофуранози (позначаються dA, dC та dG).
Роль в гліколізі[ред. | ред. код]
Уридин відіграє роль гліколізі галактози.[1] Галактоза сама по собі не може бути катаболізована через гліколіз. Тому, галактоза конвертується в глюкозу та потім розкладається гліколітичним шляхом. Спочатку галактоза конвертується в 1-фосфо-галактозу (Gal-1-P), а потім реагує з UDP-глюкозою (глюкоза ковалентно з'єднана з уридин-дифосфатом, UDP). Цей процес каталізується галактозо-1-фосфат уридил трансферазою та переносить UDP на галактозу.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Stryer, Berg and Tymoczko (2002). Section 16.1 Glycolysis Is an Energy-Conversion Pathway in Many Organisms. Biochemistry (вид. 5th). New York: W H Freeman. Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 23 лютого 2016.
| ||||||||||||||||||||||||