Уридин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уридин
Uridin.svg
Ідентифікатори
Номер CAS 58-96-8
Номер EINECS 200-407-5
DrugBank 02745
KEGG C00299
ChEBI 16704
SMILES O=C1NC(=O)N(C=C1)[C@@H]2O[C@H](CO)[C@@H](O)[C@H]2O
InChI 1S/C9H12N2O6/c12-3-4-6(14)7(15)8(17-4)11-2-1-5(13)10-9(11)16/h1-2,4,6-8,12,14-15H,3H2,(H,10,13,16)/t4-,6-,7-,8-/m1/s1
Номер Бельштейна 754904
Номер Гмеліна 397474
Властивості
Молекулярна формула C9H12N2O6
Молярна маса 244,2 г/моль
Зовнішній вигляд тверда речовина
Тпл 167
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Уридин – хімічна сполука природнього походження, глікозильоване похідне піримідину, складається з урацилу приєднаного до цукрового залишку, рибофуранози через β-N1-глікозидний зв'язок.

Уридин є одним з п'яти найпоширеніших нуклеозидів, складових компонентів нуклеїнових ксилот; іншими є аденозин, тимідин, цитидин та гуанозин. Для позначення цих нуклеозидів використовуються однолітерні скорочення: U, A, T, C та G відповідно. Хоча, тимідин ще також позначається як 'dT' ('d' від 'деокси') оскільки він може містити тільки 2'-деоксирибофуранозний залишок а не рибофуранозний як в уридині. Тимідин був знайдений тільки в дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК) але не в рибонуклеїновій кислоті (РНК). І навпаки, уридин входить до складу РНК, але не ДНК. Інші три нуклеозиди можуть входити як до складу ДНК, та і до складу РНК; само собою, в РНК вони входять у вигляді похідних рибофуранози (позначаються як A, C та G) тодоі як в ДНК — у вигляді похідних 2-дезоксирибофуранози (позначаються dA, dC та dG).

Роль в гліколізі[ред. | ред. код]

Уридин відіграє роль гліколізі галактози.[1] Галактоза сама по собі не може бути катаболізована через гліколіз. Тому, галактоза конвертується в глюкозу та потім розкладається гліколітичним шляхом. Спочатку галактоза конвертується в 1-фосфо-галактозу (Gal-1-P), а потім реагує з UDP-глюкозою (глюкоза ковалентно з*єднана з уридин-дифсфатом, UDP). Цей процес каталізується галактозо-1-фосфат уридил трансферазою та переносить UDP на галактозу.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Stryer, Berg and Tymoczko (2002). Section 16.1 Glycolysis Is an Energy-Conversion Pathway in Many Organisms. Biochemistry (вид. 5th). New York: W H Freeman.