Тирі (гора)
|
Гора Тирі англ. Mount Tyree | ||||
_from_East_by_Christian_Stangl_(flickr).jpg) | ||||
|
78°24′42″ пд. ш. 85°51′43″ зх. д. / 78.4116666666947850° пд. ш. 85.86194444447178853° зх. д.Координати: 78°24′42″ пд. ш. 85°51′43″ зх. д. / 78.4116666666947850° пд. ш. 85.86194444447178853° зх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
.svg){kind=small} АнтарктидаЗемля Елсворта | |||
| Система |
хребет Сентінел (гори Елсворт) | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 4852 м[1][2] | |||
| Висота відносна | 1152 м ↓ 3700 м[1] | |||
| Ізоляція | 13,8 км → пік Вінсон (4892 м)[1] | |||
| Список | ||||
| Перше сходження | 6 січня 1967 Баррі Корбет і Джон Еванс, члени експедиції Ніколаса Клінча | |||
| Маршрут | скельно-льодовий підйом | |||
  Гора Тирі Гора Тирі (Антарктида) | ||||
 | ||||
Гора́ Ти́рі (англ. Mount Tyree) — друга за висотою вершина Антарктиди, після гори — пік Вінсон, належить до хребта Сентінел, в горах Елсворт. Має висоту 4852 м над рівнем моря.
Географія[ред. | ред. код]
(масштаб 1:250,000)
Гора розташована в Західній Антарктиді, в основі Антарктичного півострова більше ніж за 1200 км від Південного полюса, майже за 14 км на північ — північний-захід від піка Вінсон, належить до хребта Сентинел, який є північною частиною гір Елсворт, які розташовані на схід від Землі Мері Берд.
Абсолютна висота вершини 4852 метри над рівнем моря (2-га за висотою гора Антарктики та горах Елсворт). Відносна висота — 1152 м, з найвищим сідлом — 3700 м, між нею та батьківською вершиною[1]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори, пік Вінсон (4892 м), найвищої гори Антарктики, становить 13,82 км.
Відкриття і дослідження[ред. | ред. код]
Гора Тирі була відкрита в січні 1958 року під час розвідувальних польотів літаків ескадрильї VX-6, військово-морського флоту Сполучених Штатів, на сході від Землі Мері Берд і в тому ж місяці була нанесена на мапу. Гора була названа на честь контр-адмірала Девіда М. Тирі, який був командиром групи підтримки ВМС США при дослідженні Антарктиди, з 14 квітня 1959 по 26 листопада 1962 року[2].
Станом на початок 2012 року, тільки п'ять альпіністських груп (в цілому десять чоловік) підкорили вершину цієї гори, за трьома різними маршрутами: 6 січня 1967 року Джон Еванс і Баррі Корбет (члени експедиції Ніколаса Клінча), в січні 1989 року — Террі «Мугс» Стумп, в 1997 році французькі альпіністи Антуан де Хоуденс і Антуан Цаирол, в цьому ж 1997 році Конрад Анкер і Алекс Лове. 3 січня 2012 року Ганс Каммерландер, Роберт Міллер і Крістіан Штангль повторили маршрут французьких альпіністів, зробивши п'яте сходження.[3] З десяти альпіністів, які успішно піднялися на гору Тирі, троє загинули при штурмі гірських вершин протягом наступних чотирьох років їх сходження.[4] Все ще нескореною є південна сторона гори, яка являє собою прямовисну стіну заввишки 2000 метрів і є однією із найбільших стін в Антарктиді.
Гора Тирі входить до складу альпіністського проекту «Сім других вершин» (англ. Seven Second Summits[en]).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Mount Tyree, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ а б U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Mount Tyree Процитовано 29-03-2012 (англ.)
- ↑ Hans Kammerlander climbs Mount Tyree and becomes first to climb Second Seven Summits [Архівовано 12 квітня 2012 у Wayback Machine.] Процитовано 29-03-2012 (англ.)
- ↑ Tyree - A History. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 29 березня 2012. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Mount Tyree, Antarctica. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 17 серпня 2014.
| ||||||||||
