Перейти до вмісту

Тотожність Ейлера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У математичному аналізі тотожність Ейлера, що названа на честь Леонарда Ейлера, це рівняння

де
 — це число Ейлера, основа натуральних логарифмів;
 — це уявна одиниця, комплексне число, квадрат якого дорівнює ;
 — це число пі, відношення довжини кола круга до його діаметра.

Тотожність Ейлера також називають «рівнянням Ейлера».

Значення тотожності

[ред. | ред. код]

Тотожність Ейлера є прекрасним зразком єдності математики. Як зауважив Елі Маор, вона поєднує три основні математичні операції, а саме додавання, множення, і піднесення до степеня і п'ять фундаментальних математичних констант, що належать до чотирьох класичних галузей математики:

Не дивно, що чимало хто знайшов у тотожності Ейлера містичні значення усіх зразків. («These five constants symbolize the four major branches of classical mathematics: arithmetic, represented by 0 and 1; algebra, by i; geometry, by π; and analysis by e. No wonder that many people have found in Euler's formula all kinds of mystic meanings.»)

Тотожність Ейлера викликала багато захоплених відгуків.

Після доведення тотожності Ейлера в лекції, Бенджамін Пірс, відомий математик XIX сторіччя і професор Гарвардського університету, сказав, «Це абсолютно парадоксально; ми не можемо зрозуміти це, і ми не знаємо, що це означає, але ми довели це, і тому знаємо, що це повинно бути істиною.»[5]

Доведення

[ред. | ред. код]
Демонстрація формули Ейлера у комплексній площині

Тотожність Ейлера випливає із формули Ейлера, що має вид:

для будь-якого дійсного числа . Зокрема, якщо

то

Оскільки

та отримуємо

що і доводить тотожність

Загальнішим чином, можна довести, що

Тотожність Ейлера відповідає

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Энциклопедия для детей. Т.11. Математика / Глав. Ред. М. Д. Аксёнова. —М.: Аванта+, 2000. -688 с.: ил., стр. 212
  2. Derbyshire p.210.
  3. Crease, 2004.
  4. Reid, From Zero to Infinity.
  5. Maor p.160 and Kasner & Newman p.103–104.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Привалов І.І.(інші мови). Вступ до теорії функцій комплексного змінного. — Х.: : ДНТВУ.НКТП, 1938. — 381 с.(укр.)
  • Соколов Ю.Д. Елементи теорії функцій комплексної змінної. — К.: : Радянська школа, 1954. — 202 с.(укр.)
  • Давидов М.О. Елементи теорії функцій комплексної змінної. — К.: : Радянська школа, 1968. — 212 с.(укр.)
  • Грищенко О.Ю., Нагнибіда М.І., Настасієв П.П. Теорія функцій комплексної змінної. — К.: : Вища школа, 1994. — 375 с.(укр.)
  • Мельник Т.А. (2015). Комплексний аналіз : підручник (PDF). Київ: ВПЦ "Київський університет". с. 192. ISBN 978-966-439-800-5.(укр.)
  • Crease, Robert P., «The greatest equations ever», PhysicsWeb, October 2004.
  • Kasner, E., and Newman, J., Mathematics and the Imagination (Bell and Sons, 1949).
  • Maor, Eli, e: The Story of a number (Princeton University Press, 1998), ISBN 0-691-05854-7