Трансавангард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Рябченко. "Смерть Актеона", 200 х 300 см, полотно, олія (1988)

Трансавангард — світоглядно-мистецький напрям сучасного мистецтва, що походить від італійського trans-avanguardia, буквально означає «за авангардом» або «після авангарду». Незрідка ототожнюється з постмодернізмом або неоекспресіонізмом.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Термін започаткував італійський критик Акілле Боніто Оліва, надрукувавши у 1979 році концепцію італійського трансавангарду і спочатку стосувався творчості таких художників як Сандро Кіа, Мімо Паладіно, Унцо Кукі та ін. Трансавангард заперечує віру в прогрес, зв'язок мистецтва з ідеологією й політикою. Критик наголошував на номадичності, рухомості світогляду митців, що поверхово використовують всі попередні стилі, нерідко недбало цитуючі їх, звертаючись до міфології, історії. Згодом напрямок підхопили в інших країнах.

Трансавангард в Україні[ред. | ред. код]

В Україні це представники Нової хвилі Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Арсен Савадов та Георгій Сенченко, Василь Рябченко та ін. В українському варіанті відчутна коннотація до вітчизняного барокко. Їхнім творам притаманні фігуративність, динамізм, міфологічність, цитатність класичних творів мистецтва, фантазійність, ексцес форми (монументальніcть розміру творів) тощо[1].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Леся Смирна. Століття нонконформізму українському візуальному мистецтві // К.: «Фенікс», 2017, ст.454. ISBN 978-966-131-499-2