Трищетинник жорсткий
Трищетинник жорсткий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Трищетинник (Trisetum) |
Вид: | T. rigidum
|
Біноміальна назва | |
Trisetum rigidum |
Трищетинник жорсткий[1] (Trisetum rigidum) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).
Багаторічник; нещільно скупчений; кореневища подовжені. Стебла прямовисні або колінчасто підняті, 30–45 см завдовжки, 2–5-вузлові, вузли запушені. Листові пластинки завдовжки 2–6 см, 2–4 мм ушир, жорсткі, голі, сизі, верхівка загострена; листкові піхви на поверхні голі; язичок 1.6–3 мм завдовжки. Волоть еліптична чи довгаста, 2.5–8 см завдовжки, 1.5–2.5 см ушир; первинні гілки волоті притиснуті. Родючі колоски з 2–4 плодючих квіточок, довгасті, стиснуті з боків, 8–11 мм у довжину, при зрілості розчленовуються під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, блискучі, 1-кілеві, пурпурні, верхівки гострі; нижня луска ланцетоподібна, 3.8–4.8 мм, 0.66–0.75 довжини верхньої, 1-жилкова; верхня луска еліптична, 6–7.7 мм, 1–1.2 довжина сусідньої фертильної леми, 3-жилкова. Плодюча лема еліптична, 5–7.5 мм завдовжки, блискуча, кілювата, 5-жилкова, верхівка зубчаста, 1-остюкова, загальна довжина 4–8 мм. Палея 4–4.8 мм[2].
Поширення: Іран, Туреччина, Україна, Північний Кавказ, Південний Кавказ[3].
В Україні вид росте на сухих кам'янистих схилах, скелях та осипах — у Криму дуже рідко (точні місця знаходження невідомі)[4].
- ↑ Trisetum rigidum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ RBG Kew — GrassBase. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 444.
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |