Трофимчук Валерій Васильович

Трофимчук Валерій Васильович
Солдат
Загальна інформація
Народження	29 вересня 1967(1967-09-29) Вінниця
Смерть	4 серпня 2015(2015-08-04) (47 років) Ленінське
Поховання	Вінниця
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	54 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве Бої під Горлівкою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́рій Васи́льович Трофимчу́к (29 вересня 1967(19670929) — 4 серпня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1967 року в місті Вінниця. 1984 року закінчив вінницьку ЗОШ № 33, по тому — СПТУ № 19. Працював монтажником-зварювальником на Вінницькому заводі радіотехнічної апаратури «Маяк». Протягом 1985—1987 років проходив строкову військову службу в лавах ЗС СРСР.

З 2000 року по 2011-й жив в Італії, працював на меблевій фабриці. Повернувшись до України, оселився у батьків в селі.

Мобілізований на початку серпня 2014 року; солдат, розвідник-радіотелеграфіст 1-ї розвідувальної роти, 54-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон. З осені 2014-го брав участь в бойових діях на сході України. Під час боїв за Дебальцеве 9 грудня 2014 року заручився зі своєю коханою — приїхала до нього на передову; потім вони обвінчались у Вінниці, опісля Валерій знову поїхав на фронт.

Загинув уночі проти 4 серпня 2015 року внаслідок мінометного обстрілу терористами спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу Ленінське — за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася за 2 метри від бійців, Валерій загинув, зазнавши численних поранень; пораненого напарника — лейтенанта 57-го батальйону Андрія Гурічева — вдалося спустити з терикону, однак до шпиталю довезти не встигли.

Без Валерія лишилися дружина та донька Анна 2013 р.н., син Максим^{[джерело не вказане 1630 днів]} від першого шлюбу.

6 серпня 2015-го похований на Алеї Слави Центрального кладовища, місто Вінниця.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)
• 6 травня 2016 року на фасаді будівлі вінницької ЗОШ № 33 відкрито меморіальну дошку Валерію Трофимчуку.

Джерела

• Трофимчук Валерій Васильович // Книга пам'яті загиблих
• Трофимчук Валерій Васильович // Український меморіал
• Галина і Валерій заручились на полі бою
• Трирічна Аня отримала орден тата, що загинув на «Шайтані»^{[недоступне посилання з липня 2019]}