Троян Іван Семенович

Іван Семенович Троян
рос. Иван Семёнович Троян
Народження	1896(1896) Малі Озерки
Смерть	1977(1977) Київ
Поховання	Лук'янівський військовий цвинтар
Країна	СРСР
Вид збройних сил	повітряні сили
Роки служби	1915—1953
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор авіації
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди

Іван Семенович Троян (рос. Иван Семёнович Троян; 1896, Малі Озерки — 1977, Київ) — радянський військовий діяч, генерал-майор інженерно-авіаційної служби.

Біографія

Народився в 1896 році в селі Малих Озерках Гродненської губернії (нині Мостівський район Гродненської області Білорусі). Росіянин. У серпні 1915 року призваний на службу в царську армію. Закінчив Миколаївську школу авіаційних мотористів, після чого служив старшим мотористом, старшим унтер-офіцером в 36-м корпусному авіаційному загоні. Після Жовтневого перевороту 1917 року добровільно вступив в 1-й Одеський революційний авіаційний загін в якому служив на посаді старшого моториста.

У 1918 році він пішов на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Брав участь в Громадянській війні. Протягом 1918—1922 років проходив службу старшим мотористом в 1-му Одеському залізничному авіазагоні, 51-му і 23-му авіазагонах. У 1922—1926 роках — молодший механік 2-ї розвідувальної ескадрильї, 1-ї розвідувальної ескадрильї повітряної ескадри № 2, 3-ї окремої розвідувальної ескадрильї, 1-ї легкобомбардувальної авіаескадрильї імені В. І. Леніна. Член ВКП(б) з 1925 року. З вересня 1926 року до жовтня 1927-го — старший механік 1-ї легкобомбардувальної авіаескадрильї, а з жовтня — старший авіатехнік тієї ж ескадрильї.

Протягом 1929—1931 років очолював майстерні 20-го авіапарку Українського військового округу, де придбав великий досвід по організації ремонту авіаційної техніки. У грудні 1931 року призначений старшим інженером 50-ї авіаескадрильї, а через рік — старшим інженером по експлуатації 45-ї авіабригади. На цій посаді прослужив до середини 1935 року. З липня 1935 по травень 1939 року було старшим інженером по експлуатації в Управлінні ВПС Харківського військового округу. У 1938 році закінчив Курси удосконалення інженерного складу.

У травні 1939 року призначений головним інженером ВПС 1-ї окремої Червонопрапорної армії. 21 серпня 1939 року, відповідно до нових штатів, його посада стала іменуватися — помічник по експлуатації командувача ВПС 1-ї окремої Червонопрапорної армії. На цій посаді прослужив до липня 1940 року, коли був призначений інспектором з експлуатації льотно-технічної інспекції ВПС Червоної Армії. 1 лютого 1941 року бригінженер Троян був призначений начальником 2-го управління (експлуатації та військового ремонту) ГУ ВПС ЧА — головним інженером ВПС Червоної Армії і пропрацював на цій посаді до січня 1942 року. У січні 1942 року, коли посаду головного інженера Військово-повітряних сил РСЧА скоротили, Троян був спрямований на посаду головного інженера — заступника по інженерно-авіаційній службі командувача Військово-повітряними силами спочатку Закавказького фронту, а потім 11-ї повітряної армії.

Могила Івана Трояна

З серпня 1946 року по січень 1948 року служив головним інженером-заступником по ІАС командувача ВПС Київського військового округу. З січня 1948 року по червень 1953 року був головним інженером 17-ї повітряної армії (в 1949 році перейменована в 69-ту). 16 червня 1953 року звільнений в запас через хворобу. Помер у 1977 році. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки і низкою медалей.