Туманність Пісковий годинник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туманність Пісковий годинник
Зображення
Зображення туманності Пісочний годинник, зроблене телескопом Габбл у 1996 році
Названо на честь пісочний годинник
Каталожний код PN MyCn 18[1], PK 307-4.1[1], ESO 97-1[1], RCW 77[1], GSC2 S213122280[2], IRAS 13359-6707[2], PK 307-04 1[2], 2MASS J13393507-6722518[2], GSC 09003-00289[2], UCAC3 46-174497[2], UCAC4 114-076202[2], DENIS J133935.0-672251[2], UCAC2 2440090[2], SCM 72[2] і Gaia DR2 5851342841411810304[2]
Першовідкривач або винахідник Енні Джамп Кеннон
Сузір'я Муха
Відстань від Землі 8000 світловий рік і 3165 парсек[3]
Паралакс 0,9681 ± 0,358 кутова мілісекунда[4]
Власний рух за схиленням −0,718 ± 0,477 кутова мілісекунда на рік[4]
Власний рух за прямим піднесенням −5,675 ± 0,474 кутова мілісекунда на рік[4]
Радіальна швидкість −67,8 км/с[2]
Видима зоряна величина 12,54 ± 0,01[5]
Епоха J2000.0[4]
Пряме піднесення 3,576110994294 радіан[4]
Схилення −1 радіан[4]
CMNS: Туманність Пісковий годинник у Вікісховищі

Туманність «Пісковий годинник» або «Гравірований пісковий годинник» (також за каталогом Мессьє знана як MyCn 18) — це молода планетарна туманність, розташована в південному сузір'ї Муха, приблизно за 8000 світлових років від Землі.

Менш відома, однойменна туманність, «Пісковий годинник» (NGC 6530) знаходиться в межах туманності Лагуна.

Відкриття[ред. | ред. код]

Його відкрили Енні Джамп Кеннон і Маргарет В. Мейол під час роботи над розширеним каталогом Генрі Дрейпера (каталог створювався між 1918 і 1924 роками). У той час туманність була класифікована просто як мала слабка планетарна туманність.

Значно вдосконалені телескопи та методи отримання зображень дозволили Романо Кораді та Х'юго Шварцу у 1993 році виявити форму пісочного годинника туманності на зображеннях, зроблених у 1991—1992 роках у Європейській південній обсерваторії[6]. За іншими даними, це відкриття зробили Рагвендра Сахаї та Джон Траугер у Лабораторії реактивного руху 18 січня 1996 року[7] .

Саме ця форма піскового годинника дала назву планетарній туманності, її номенклатурна назва MyCn походить від роботи її першовідкривачів Кеннон та Мейол у 1940 році[8] .

Особливості[ред. | ред. код]

3D-модель туманності Пісковий годинник з інтерактивної карти галактики «Galaxy Map»

У 1996 році телескоп «Габбл» сфотографував туманність Пісковий годинник своєю ширококутною планетарною камерою 2[en]. Це чітко виражена біполярна планетарна туманність .

Було припущено, що форма піскового годинника MyCn 18 виникла в результаті розширення швидкого зоряного вітру всередині хмари, щільнішої на екваторі, ніж на полюсах, яка повільно розширюється. Високоенергетичні зоряні вітри походять від зоряного об'єкта (зірки, що вмирає) в центрі туманності, його масивне ядро з важких елементів випромінює надзвичайно сильне магнітне поле. Складні магнітні поля викликають сплощені центральні кільця та появу світла, яке обумовлене викиданням з зірки, різних «оболонок» елементів, в цьому випадку гелію, азоту, кисню та вуглецю[9].

Туманність «Пісковий годинник» у масовій культурі[ред. | ред. код]

  • Туманність Пісковий годинник зображена на першій сторінці видання National Geographic за 1997 рік. Унікальний вигляд туманності спонукав редакцію журналу прокоментувати: «Завдяки телескопу Габбл астрономи зазирнули в космос на глибину в 8000 світлових років, і виявилося, що туманність Равлик (відома як „око бога“) дивився на нас».
  • Туманність Пісковий годинник також була на обкладинці шостого студійного альбому «Binaural», американського рок-гурту Pearl Jam.
  • Туманність Пісковий годинник з'являється у популярній відеогрі «Final Doom».
  • Туманність зображена на плакаті лабораторії Європейської організації ядерних досліджень (CERN) у фільмі «Ангели і демони» .
  • Туманність часто з'являється і була використана в мультсеріалі «Капітан Герлок: Нескінченна Одіссея»[en].
  • Туманність з'являється у відеогрі «Mass Effect 2» серед інших туманностей.
  • «The Hourglass Effect» (hourglass — означає пісковий годинник) — альбом, що випустив 2008 року британський гурт Shadowkeep[en].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г SIMBAD Astronomical Database
  2. а б в г д е ж и к л м н SIMBAD Astronomical Database
  3. Villaver E., Shaw R. A. The Magellanic Cloud Calibration of the Galactic Planetary Nebula Distance Scale // Astrophys. J. / E. VishniacIOP Publishing, 2008. — Vol. 689, Iss. 1. — P. 194–202. — ISSN 0004-637X; 1538-4357doi:10.1086/592395arXiv:0807.1129
  4. а б в г д е Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  5. Henden A. VizieR Online Data Catalog: UCAC4 Catalogue (Zacharias+, 2012) — 2012. — Vol. 1322.
  6. Corradi, Romano L. M.; Schwarz, Hugo E. (1993). Coradi & Schwarz (1993). Astronomy and Astrophysics. 268: 714. Bibcode:1993A&A...268..714C.
  7. Hubble Finds an Hourglass Nebula around a Dying Star. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  8. Wo befindet sich der Sanduhr-Nebel um den Stern MyCn18? In welchem Sternenkatalog kann ich ihn finden?. www.astronews.com. Процитовано 6 вересня 2023.
  9. The Hourglass Nebula (MyCn-18). www.esa.int (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]