Тімо Сойні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Timo Soini
Timo Soini.jpg
Народився 30 травня 1962(1962-05-30)[1][2] (55 років)
Раума[1][2]
Громадянство (підданство) Flag of Finland.svg Фінляндія
Проживання Еспоо[3][4]
Діяльність політик
Alma mater Гельсінський університет
Посада Депутат Європейського парламенту, депутат парламенту Фінляндії[d], Міністр закордонних справ Фінляндії, municipality councillor in Finland[d][4] і municipality councillor in Finland[d][5]
Партія Істинні фіни
Конфесія католицтво
Сторінка в Інтернеті http://www.timosoini.fi/
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Тімо Сойні (фін. Timo Soini; нар. 30 травня 1962(19620530), Раума) — фінський політичний діяч, лідер партії «Істинні фіни».

Він працював у компанії з виробництва продуктів харчування, з 1983 по 1992 р. був генеральним секретарем Молодіжної ліги розвитку Фінляндії (Kehittyvän Suomen Nuorten Liitto). У 1988 р. він закінчив Гельсінкський університет, де вивчав політологію.

Він належав до Селянської партії, з 1992 р. був її генеральним секретарем. Він був серед засновників партії євроскептиків «Істинні фіни» (Perussuomalaiset), у 1997 р. очолив партію. У 2000 р. він був обраний до міської ради Еспоо, у 2003–2009 рр. він був членом Едускунти.

На виборах у 2009 році він був обраний членом Європарламенту, у 2011 році він був переобраний до національного парламенту.

У 2012 році він був кандидатом «Істинних фінів» на президентських виборах (у першому турі голосування отримав 9,4 % голосів, 4-е місце).

Посилання[ред. • ред. код]


Фінляндський політик Це незавершена стаття про політичного діяча Фінляндії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Австрія Австрії (Себастьян Курц) • Албанія Албанії (Дітмір Бушаті) • Андорра Андорри (Гілберт Сабоя Сунє) • Бельгія Бельгії (Дідьє Рейндерс) • Білорусь Білорусі (Володимир Макей) • Болгарія Болгарії (Єкатерина Захарієва) • Боснія і Герцеговина Боснії і Герцеговини (Ігор Црнадак) • Ватикан Ватикану (П'єтро Паролін) • Велика Британія Великої Британії (Борис Джонсон) • Греція Греції (Нікос Котзіас) • Данія Данії (Андерс Самуельсен) • Естонія Естонії (Свен Міксер) • Ірландія Ірландії (Чарльз Фланаган) • Ісландія Ісландії (Гудлаугур Тор Тордарсон) • Іспанія Іспанії (Альфонсо Дастіс) • Італія Італії (Анджеліно Альфано) • Латвія Латвії (Едгар Рінкевичс) • Литва Литви (Лінас Антанас Лінкявічюс) • Ліхтенштейн Ліхтенштейну (Аурелія Фрік) • Люксембург Люксембургу (Жан Ассельборн) • Республіка Македонія Республіки Македонії (Нікола Попоський) • Мальта Мальти (Джордж Велла) • Молдова Молдови (Андрей Ґалбур) • Монако Монако (Жиль Тонеллі) • Нідерланди Нідерландів (Берт Кундерс) • Німеччина Німеччини (Зігмар Габріель) • Норвегія Норвегії (Берге Бренде) • Польща Польщі (Вітольд Ващиковський) • Португалія Португалії (Августо Сантуш Сілва) • Росія Росії (Сергій Лавров) • Румунія Румунії (Теодор Мелешкану) • Сан-Марино Сан-Марино (Нікола Ренці) • Сербія Сербії (Івіца Дачич) • Словаччина Словаччинии (Мирослав Лайчак) • Словенія Словенії (Карл Ержавец) • Угорщина Угорщини (Петер Сіярто) • Україна України (Павло Клімкін) • Фінляндія Фінляндіїї (Тімо Сойні) • Франція Франції (Жан-Ів Ле Дріан) • Хорватія Хорватії (Давор Іво Штір) • Чехія Чехії (Любомир Заоралек) • Чорногорія Чорногорії (Срдан Дармановіч) • Швейцарія Швейцарії (Дідьє Буркгальтер) • Швеція Швеції (Маргот Вальстрьом)
Отто Стенрот (1918) • Карл Йохан Енкель (1918) • Ейно Рудольф Холсті (1919) • Карл Йохан Енкель (1922) • Юхо Веннола (1922) • Карл Йохан Енкель (1924) • Йохан Ялмар Прокопе (1924) • Карл Густав Ідман (1925) • Еміль Нестор Сетяля (1926) • Каарле Вяйньо Войонмаа (1926) • Йохан Ялмар Прокопе (1927) • Аарно Юрьйо-Коскінен (1931) • Антті Хакцелль (1932) • Ейно Рудольф Холсті (1936) • Каарле Вяйньо Войонмаа (1937) • Юхо Еліас Еркко (1938) • Вяйньо Таннер (1939) • Рольф Йохан Віттінг (1940) • Карл Генрік Вольтер Рамсай (1943) • Карл Йохан Енкель (1944) • Оке Хенрік Гарц (1950) • Сакарі Туоміоя (1951) • Урго Кекконен (1952) • Ральф Торнгрен (1953) • Урго Кекконен (1954) • Йоганнес Віролайнен (1954) • Ральф Торнгрен (1956) • Йоганнес Віролайнен (1957) • Пааво Йоханнес Хюннінен (1957) • Йоганнес Віролайнен (1959) • Карл-Август Фагерхольм (1958) • Ральф Торнгрен (1959) • Вієно Сукселяйнен (1961) • Ахті Кар'ялайнен (1962) • Велі Мерікоскі (1962) • Яакко Халлама (1963) • Ахті Кар'ялайнен (1964) • Вяйньо Лескінен (1970) • Олаві Йоханнес Маттіла (1971) • Калеві Сорса (1972) • Ахті Кар'ялайнен (1973) • Олаві Йоханнес Маттіла (1975) • Калеві Сорса (1975) • Кеійо Корхонен (1976) • Пааво Вяюрюнен (1977) • Пер Стенбек (1982) • Пааво Вяюрюнен (1983) • Калеві Сорса (1987) • Пертті Паасіо (1989) • Пааво Вяюрюнен (1991) • Хейккі Хаавісто (1993) • Пааво Рантанен (1995) • Тар'я Галонен (1995) • Ерккі Туоміоя (2000) • Ілкка Канерва (2007) • Олександр Стубб (2008) • Ерккі Туоміоя (2011—2015) • Тімо Сойні (2015-)
  1. ↑ а б в http://www.eduskunta.fi/triphome/bin/hex5000.sh?hnro=767&kieli=en
  2. ↑ а б в http://www.europarl.europa.eu/meps/en/96666/TIMO_SOINI_home.html
  3. ↑ http://tulospalvelu.vaalit.fi/K2012/data/k-2012_ehd_maa.csv.zip
  4. ↑ а б Espoo: Ehdokkaat vertauslukujärjestyksessä — Yle.
  5. ↑ Espoo - Kuntavaalit 2017 - Vaalien tulospalvelu — Yle.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тімо_Сойні&oldid=21016980