Українська греко-католицька парафія та церква Різдва св. Іоанна Предтечі в Ельблонгу
Греко-католицька парафія Різдва св. Іоанна Предтечі Ельблонзького деканату Української греко-католицької церкви діє функціонує по вул. Р. Трагутта, 15, на краю однойменного парку. Парафія посідає у власності храм Різдва св. Іоанна Предтечі колишню лютеранську каплицю св. Анни, яка була передана українцям – переселенцям по акції "Вісла", які замешкали в Ельблонгу в 1981-84 рр. Неподалік від цієї (старої) церкви, на вул. Трагутта 64 триває (станом на 2019 р.) будова нової церкви.
Історія парафії[ред. | ред. код]
Під час злочинної акції «Вісла» 1947 р. українців не виселяли до самого Ельблонга. Вони з’являлися тут пізніше: шукали праці і почали оселювалися у місті. Греко-католицькі богослужіння в Ельблонгу розпочав о. Іван Яремин. Отець Іван на початку травня 1947 р. в рамках акції «Вісла» був виселений із с. Райське Ліського пов. Заарештований співробітниками UВР на збірному пункті в с. Волковия Ліського пов., доставлений до тюрми РUВР у м. Сянік. До табору Явожно прибув 14.У.1947 (табірний №354). Звільнений 12.ХІІ.1948 р. З табору подався у м. Ґурово-Ілавецьке тодішнього Ольштинського воєв., де жила після виселення дружина Любомира з сином Богданом і донькою Евлалією та наймолодший брат священика – Роман. 1949 р. о. Іван відбув тритижневий курс латинського обряду в м. Ельбльонґ, після чого був призначений вікарієм римсько-католицького пароха о. кан. Вацлава Гіпша в парафії св. Миколая в м. Ельбльонґ. Також о. Іван Яремин став капеланом по Ельблонзьким шпиталям, зокрема міському шпиталі, де служив в римському обряді. Іван Яремин жив у будинку за адресою вул. Нічмана (Nitschmanna 5/6). Станом 1960 ті рр. на Помор’ї вже існували місця греко-католицького культу. Зважаючи на це, вірні з Ельблонга розпочали шукати можливостей здійснення богослужінь в самому Ельблонгу. Однак тільки в червні 1974 р. в каплиці сестер Катеринок в Ельблонгу почали регулярно відправляти греко-католицькі богослужіння. Цього добивалася низка осіб, але найбільшим ангажуванням відрізнявся Леон Горак, що в той час було ознакою великої мужності. Першим пробощем став о. Іван Яремин за сумісництвом тодішній настоятель греко-католицької парафії в Пасленку. За вармінського єпископа Едмунда Піща низку храмів, які по факту використовували греко-католики, було їм передано. Загалом було передано близько 12 храмів, які римським католикам не були критичні. Так в районі 1981 р. (в цей рік було виконано розписи) було дозволено служити в цій каплиці (старій церкві) в Ельблонгу. В 1984 р. греко-католики отримали цю каплицю у власність[1].
Історія та опис старої церкви[ред. | ред. код]
На верхівці пагорбу у сучасному парку Р. Трагутта знаходився лютеранський костел св. Анни, а на його схилах лютеранський цвинтар. Його каплиця св. Анни (суч. церква народження св. Іоанна Хрестителя) не потерпіла від війни. Це була лютеранська каплиця для відспівування небіжчиків збудована в 1902 р. В нижньому ярусі зносили труну, з гори проводили богослужіння. Після 1945 р. каплиця використовувалася римськими католиками як дім для проведення катехез (навчання релігії). Костел св. Анни, що якийсь час стояв без даху, був розібраний.
Каплиця прямокутна з двосхилим дахом в неороманському стилі, характерному для церковної архітектури кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Вона має дві невеличкі сигнатурки. З західного боку розташована апсида. Каплиця була потинькована білим тинком та з боку апсиди розписана. Станом на 2019 р. були наявні три композиції: в апсиді – Богородиця Оранта з Христом, зліва від неї – св. Кирило та Мефодій, з правого боку – св. Ольга та св. Володимир з зображенням першого храму – десятинної церкви. Розписи каплиці виконав українець Дмитро Депут – звичайний селянин у 1981 р. Він походив з Гурова-Ілавецького. Встановлено дерев’яний іконостас з трьома ярусами ікон. Верхній ярус: квадратні зображення з життя Ісуса Христа. Нижній ярус – дерев’яні мальовані ікони (зліва на право)- св. Миколай, Богородиця, Христос та св. Йосафат. На царській брамі в верхньому ярусі тема повідомлення про народження Іоанна Хрестителя, в нижньому зображення євангелістів: св. Матвія, св. Марка, св. Луки та св. Іоанна Богослова. В нижнім ярусі іконостасу також зображено сцени з життя Ісуса Христа. Ікони прикрашені рушниками, які походять з України. В дияконських воротах зображення святих. Дерев'яний іконостас розділений пофарбованими в чорний колір пілястрами. Посередині храму дерев'яний престол з іконою. Біля ікони св. Йосафата встановлено свічник. В каплиці наявні хори (влаштовані з дерева). Внутрішній простір освітлюється підвісним світильником. В південно-східному кутку церкви в стіну вмурована металева пам'ятна дошка на честь 100-річчя хрещення Русі. В церкві наявні хоругви з зображеннями Богородиці, Христа, а також св. Ольги та св. Володимира. Раніше у парафії була також домівка по вул. Познанська 2а[1].
Нова церква[ред. | ред. код]
В травні 2011 р. владика Іван Мартиняк в присутності духовенства обох обрядів та вірних посвятив хрест та ділянку під будівництво нової церкви по вул. Трагутта, 64 [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.]. Станом на 2019 р. було зведено плебаню та храм (стіни та позолочені бані, храм засклено). В 2020-21 рр. виконано частину внутрішнього оздоблення храму. Зокрема розвписано його стіни і склепіння. Автором розписів є Григорій Пелех. Влаштовано двері та олтар. У січні 2021 р. після початку богослужінь в новій церкві, настоятель парафії народження Іоанна Хрестителя в Ельблонгу о. Андрій Сорока передав цю каплицю протестантам, які в Ельблонгу також потребують храму. Іконостас з старої церкви подаровано для греко-католицької церкви в Ряшеві. Меморіальну дошку в пам'ять про акцію "Вісла" та дошку, з написом "Греко-католицька церква у Ельблонгу", а також церковні хоругви перенесено до нової церкви. При вході до церкви знаходиться оригніальний камень, який був закладений на початку будови храму в 2011 р. Доля розписів з старої церкви як пам'ятки матеріальної культури українців на вигнанні залишається непевною[2].
Богослужіння[ред. | ред. код]
Наразі богослужіння ведеться в новій церкві. Станом на 2013-2018 рр. служба тут відбувалася лише в неділю о 8 годині ранку. З 2019 р. служба відбувається в неділю о 8 та 8-30 (ранкова), також о 12-30 – літургія. В звичайні дні служба о 8-30, в свята о 17-00[3]. Вірних збирається до 160.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Парнікоза, Іван. Стара українська греко-католицька церква Різдва св. Іоанна Предтечі. Прадідівська слава. База даних українських пам'яток (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019.
- ↑ Іван, Парнікоза. Нова українська греко-католицька церква в Ельблонгу. Прадідівська слава. База даних українських пам'яток (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019.
- ↑ Офіційний сайт парафії Різдва св. Іоанна Предтечі (польська) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2019.