Улицький Павло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Михайлович Улицький
Ulitsky.jpg
Народження 16 липня 1923(1923-07-16)
Бобрик Перший, Первомайська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 18 вересня 1996(1996-09-18) (73 роки)
Київ, Україна
Поховання
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19401945
Партія КПРС
Звання капітан
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Улицький Павло Михайлович у Вікісховищі?

Ули́цький Павло́ Миха́йлович (16 липня 1923(19230716), Бобрик Перший — 18 вересня 1996, Київ) — Герой Радянського Союзу, у роки німецько-радянської війни командир дивізіону 31-го артилерійського полку 49-ї стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту, капітан.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 липня 1923 року в селі Бобрик Перший Любашівського району Одеської губернії в сім'ї службовця. Українець. Член КПРС з 1943 року. Закінчив десять класів середньої школи. У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Одеське артилерійське училище. У боях німецько-радянської війни з липня 1942 року. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Відзначився в боях на Пулавському плацдармі за Віслою біля містечка Нова Мшадла на південний захід від міста Пулави в Польщі. 14 січня 1945 поку під час атаки перебував біля самохідної артилерійської установки, керуючи вогнем дивізіону. У розпал бою самохідна артилерійська установка була підпалена і оточена фашистами. П. М. Улицький викликав вогонь артилерії на себе. Вибравшись з палаючої машини, потягнув за собою в атаку передові ланцюги стрільців.

Могила П. М. Улицького

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Павлу Михайловичу Улицькому присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8009).

Після закінчення війни — в запасі. У 1950 році закінчив Київський лісогосподарський інститут. Працював начальником управління лісового господарства Міністерства лісового господарства УРСР. Жив у Києві. Помер 18 вересня 1996 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
  • Подвиг во имя жизни. — Одеса, 1984. (рос.)