Волтер Беджет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волтер Беджет
Walter Bagehot
Народився 3 лютого 1826(1826-02-03)
Ленгпорт, Сомерсет, Велика Британія
Помер 24 березня 1877(1877-03-24) (51 рік)
Ленгпорт, Сомерсет, Велика Британія
Поховання Langportd
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність журналіст, економіст, політолог, соціолог, інженер, політик, підприємець, есеїст, письменник
Alma mater Університетський коледж Лондона
Галузь економіка, філософія
Заклад The Economist[1]
Посада головний редактор
Батько Thomas Watson Bagehotd[2]
Мати Edith Stuckeyd[2]
У шлюбі з Elizabeth Wilsond[2]
Автограф

CMNS: Волтер Беджет у Вікісховищі

Во́лтер Бе́джет (англ. Walter Bagehot, вимовляється: bædʒət; 3 лютого 1826(18260203), Ленгпорт, Сомерсет, Велика Британія — 24 березня 1877, там же) — британський економіст і політичний філософ XIX століття, представник манчестерської школи[3] в політичній економії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Волтер Беджет народився в сім'ї банкіра, навчався в Університетському коледжі Лондона, де вивчав математику і філософію. У 1848 році здобув ступінь магістра. Наступні три роки він вивчав право, але йому не подобалася ця наукова дисципліна, він більше цікавився літературою. Був запрошений в юридичну колегію, але не став займатися практикою, а розпочав свою професійну діяльність у родинному бізнесі — банківській справі та морських перевезеннях. Писав статті для різних періодичних видань, але здобув популярність як оглядач і головний редактор газети The Economist, де писав про політику, економіку та літературу.

У 1857 році Беджет заручився з Елізою Вілсон, дочкою власника The Economist, через рік вони одружилися. Пара жила щасливо аж до передчасної смерті Беджета, але не мала дітей[4]. Колекція їхніх любовних листів була опублікована у 1933 році[5].

У 1867 році Беджет захворів на пневмонію, від якої так і не зміг вилікуватися, і у 1877 році помер від її ускладнень[6].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Журналістика[ред. | ред. код]

Титульна сторінка першого видання The English Constitution[en], 1867.[7]

У 1855 році Беджет разом зі своїм другом Річардом Холтом Хаттоном заснував періодичне видання National Review[en][8]. У 1860 році він став головним редактором журналу The Economist. Беджет вважається одним із найяскравіших редакторів в його історії. Саме він зробив політику одним з основних напрямків діяльності журналу[9]. За 17 років Беджет перетворив часопис на одне з найвідоміших бізнесових та політичних видань. Докладні статті Беджета на американські теми мали великий вплив не тільки на громадську думку, а й на дії британських політиків. На знак пошани до свого колишнього редактора у цьому часописі і донині зберігається колонка під його ім'ям. Також, Асоціація політичних наук щорічно нагороджує премією Волтера Беджета (Walter Bagehot Prize) за найкращу дисертацію у сфері уряду та державного управління.

У 1867 році Беджет написав книгу «The English Constitution»[en][7], у якій детально дослідив державний устрій Великої Британії, особливо функціонування Парламенту і британської монархії, та порівняв системи британського й американського урядів. Книга була визнана зразковою і перекладена багатьма іноземними мовами.

Внесок в економіку[ред. | ред. код]

Lombard Street[en], 1873.

Основні економічні погляди Волтера Беджета викладені у працях «The Postulates of English Political Economy» та «Lombard Street: A Description of the Money Market»[en]. Чимало науковців, які досліджують функціонування фінансової системи у контексті її впливу на прискорення темпів економічного зростання, вважають, що саме «Lombard Street» є однією із «піонерних» робіт у цій галузі. У ті часи домінувала позиція, згідно з якою фінансові інститути, під якими мались на увазі переважно банки, виконували виключно функцію забезпечення процесу виробництва грошима. Поява книги В. Беджета «Lombard Street» спонукала по-новому подивитися на функціонування фінансової системи та її роль у прискоренні розвитку реального сектору економіки держави. Незважаючи на те, що головну увагу автор книги зосередив насамперед на дослідженні грошово-кредитної системи Великої Британії ХІХ ст., він не обмежився лише вузьким колом проблем її функціонування. Беджет досліджував широке коло питань впливу фінансової системи на економічну динаміку, серед яких проблематика акумуляції ресурсів, довіри до банківської системи, фінансування інновацій, слабкої мобільності капіталу, банківські кризи тощо.

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Bagehot, Walter (1848). "Principles of Political Economy, " The Prospective Review, Vol. 4, No. 16, pp. 460—502.
  • Bagehot, Walter (1858). Estimates of Some Englishmen and Scotchmen.
  • Bagehot, Walter (1867). The English Constitution.[en]
  • Bagehot, Walter (1872). Physics and Politics.
  • Bagehot, Walter (1873). Lombard Street: A Description of the Money Market.[en]
  • Bagehot, Walter (1875). "A New Standard of Value, " The Economist, Vol. 33, No. 1682, pp. 1361–63.
  • Bagehot, Walter (1877). Some Articles on the Depreciation of Silver and on Topics Connected with It.
  • Bagehot, Walter (1879). Literary Studies.
  • Bagehot, Walter (1880). Economic Studies.
  • Bagehot, Walter (1881). Biographical Studies.
  • Bagehot, Walter (1885). The Postulates of English Political Economy.
  • Bagehot, Walter (1889). The Works of Walter Bagehot.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Волтера Беджета названо астероїд 2901 Беджот, відкритий чехословацьким астрономом Любошем Когоутеком.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Barrington, Emilie Isabel Wilson (1914). Life of Walter Bagehot. London: Longmans, Green and Co.
  • Buchan, Alastair (1960). The Spare Chancellor: The Life of Walter Bagehot. East Lansing: Michigan State University Press.
  • Orel, Harold (1984). Victorian Literary Critics. London: Palgrave Macmillan.
  • Sisson C.H. (1972). The Case of Walter Bagehot. London: Faber and Faber Ltd.
  • Stevas, Norman (1959). Walter Bagehot a Study of His Life and Thought. Bloomington: Indiana University Press.
  • Sullivan, Harry R. (1975). Walter Bagehot. Boston: Twayne Publishers.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://newcriterion.com/issues/1998/10/the-greatest-victorian
  2. а б в Kindred Britain
  3. Манчестерська школа// Українська Радянська Енциклопедія [1] [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.].
  4. Roberts, David H. Walter Bagehot: A Brief Biography. The Victorian Web. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 10 квітня 2016. 
  5. Women's Studies Subject Guide: Eliza Wilson. University Archives. The University of Hull. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2016. 
  6. Roger Kimball, «The Greatest Victorian» [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.], The New Criterion October 1998.
  7. а б Walter Bagehot (1867). The English Constitution (вид. 1st). London: Chapman & Hall. OCLC 60724184. .
  8. Walter Bagehot by St. Norman John-Stevas The British Council/National Book League/Longmans, Greene & Co. [Архівовано 20 квітня 2010 у Wayback Machine.] London. (1963)
  9. About us [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. The Economist

Джерела[ред. | ред. код]

 Bagehot, Walter. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 1911.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]