Британська монархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Британія
Велика Британія

Стаття з серії:
Політика та уряд Великої Британії










Інші країни

Брита́нський мона́рх або Сувере́н — голова держави в Об'єднаному королівстві й у Британських заморських територіях. Чинна британська монархія веде свою історію з часів англосаксів. В ІХ столітті Вессекс почав домінувати, і в Х столітті Англія була зібрана в одне королівство. Більшість британських монархів Середньовіччя правили як абсолютні монархи. Часто їх влада обмежувалася шляхтою і відтак Палатою громад. Повноваження монарха, відомі як королівські прерогативи, все ще великі. Зокрема, лише монарх має право оголошувати війну і підписувати мирові угоди. До того ж не лише від імені Великобританії, але й від імені інших країн, які визнають над собою британську корону — це, наприклад, Канада й Австралія. Також монарх, після загального голосування, призначає прем'єр-міністра. За традицією на цю посаду затверджується голова партії, що перемогла на виборах, проте законодавчо зробити інакше монарху не заборонено, тож монарх може поставити на чолі уряду будь-яку іншу людину. Більшість прерогатив на практиці реалізується міністрами. Наприклад, влада регулювати цивільну службу і влада видавати паспорти. Деякі прерогативи виконуються монархом номінально, за порадою прем'єр-міністра і Кабінету. Приклад повноважень — право розпускати парламент. Згідно з парламентським звітом, «Корона не може вводити нові прерогативи».

На даний час монарх — Єлизавета II, що почала правління 6 лютого 1952. Її спадкоємець — старший син, принц Чарльз. Принц Вельський здійснює церемоніальні функції, як і чоловік королеви, принц Філіп, герцог Едінбурзький. Крім цього, є ще кілька членів найяснішого сімейства: діти, онуки і кузини.

Дивись також[ред.ред. код]