Урмія (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Урмія)
Перейти до: навігація, пошук
Озеро Урмія
Озеро Урмія
вид з космосу
37°42′ пн. ш. 45°19′ сх. д. / 37.700° пн. ш. 45.317° сх. д. / 37.700; 45.317Координати: 37°42′ пн. ш. 45°19′ сх. д. / 37.700° пн. ш. 45.317° сх. д. / 37.700; 45.317
Розташування
Країна Flag of Iran.svg Іран
Геологічні дані
Тип Солоне озеро
Розміри
Площа поверхні 5200 km² км²
Висота над р. м. 1270 м
Глибина максимальна 16 m м
Довжина 140 km км
Ширина 55 km км
Басейн
Витікають річки випаровування
Площа басейну 50 000 км²
Країни басейну Іран Іран
Інше
Острови 102
Озеро Урмія is located in Іран
Озеро Урмія
Озеро Урмія
Озеро Урмія (Іран)

CMNS: Урмія на Вікісховищі

У́рмія (перс. دریاچه ارومیه‎, стародавнє ім'я: Озеро Matiene) — безстічне солоне озеро у північно-західному Ірані, між останами Східний та Західний Азербайджан, в Іранській западині, на висоті 1275 м; близько 5800 км², глибина до 15 м; близько 60 островів; бідна іхтіофауна, водяться дрібні ракоподібні; судноплавне.

Назва[ред.ред. код]

У «Авесті» відомо як «глибоке озеро з солоними водами» Чечашт («сияюче-біле»), і під такою назвою згадується ще у перських авторів XIV століття. Істахрі називає його Бухайрат аш-Шурат - «озеро єретиків, схизматиків». У середні століття іменувалося також солоне озеро; Кабудан (перс. Дарйача-ї Кабудан‎ - «блакитне озеро»[1], сер. вірм. Կապուտան [Капутан]); Шахі (Шаху, по острову-горі) або Тала (Теля, по фортеці). Назву, що використовується в даний час, озеро отримало на честь однойменного міста на західному березі. У 1926 році було перейменовано в Резайе на честь шаха Реза Пехлеві ; у 1970-х роках колишню назву було повернуто. Сучасна назва на інших мовах регіону - азерб. Urmiya gölü, вірм. Ուրմիա լիճ [Урмія ліч], курд. Gola Urmiyê.

Фізико-географічна характеристика станом на середину ХХ сторіччя[ред.ред. код]

Розташоване між останами Східний і Західний Азербайджан, в тектонічному зниженні на схід від Курдських гір на висоті 1275 м. Витягнуто з півночі на південь; максимальна довжина - близько 140 км, ширина - близько 40-55 км. Площа коливається від 5200 до 6000 км². Середня глибина - 5 м, максимальна - до 16 м. Сточище - близько 50 тис. км². Параметри змінюються в залежності від водності приток , що приносять в середньому близько 5 км³ води/рік, причому до 80% річного надходження припадає на дощові зимові і весняні місяці. Найбільші притоки - Зерріне-Руд (Джагату) і Татаву на півдні, Аджи-чай - на північному сході. Оскільки озеро безстічне, воно характеризується високою солоністю, що змінюється сезонно: від 80-150 ‰ навесні до 260-280 ‰ пізньої осені. Основні солі - солі хлору, натрію і сульфати.

На озері 102 острови, на великих - фісташкові ліси (Pistacia atlantica); в південній частині скупчення з 50 дрібних островів. Озеро не замерзає, є судноплавство. По берегах - солончаки, в гирлах річок - болота із заростями ситнику і очерету звичайного; берега, в основному, нежилі. Риба відсутня, проте велика кількість водоростей дає поживу дрібним ракоподібних - артеміям. На озері гніздяться пелікани, фламінго і галагази, а перелітні птахи використовують острова як проміжний пункт на шляхах міграції. У 1967 році створено національний парк, в який включена більша частина озера.

З 2008 року розділене на дві частини дамбою, по якій проходить шосе, що з'єднує Східний і Західний Азербайджан . Мостовий розрив дамби лише 1500 метрів, що сильно ускладнює циркуляцію води в озері і негативно впливає на його екологію.

Стан озера на початок ХХІ сторіччя[ред.ред. код]

Анімація для порівняння супутникових світлин 1984 і 2014 рр..

На початок ХХІ сторіччя озеро знаходиться на межі зникнення. Через посуху, що почалася у 1998 році, надмірне споживання жителями навколишніх міст і сіл води приток озера, а також будівництва гребель на річках що живлять озеро, водне дзеркало скоротилася більш ніж в два рази або, якщо відраховувати від 1995 року, то воно обміліло більш ніж на 70%[2][3] За словами Джавада Джахангірзаде, представника муніципалітету міста Урмія, в разі повного пересихання озера, на його місці залишиться 10 млрд тонн солі, і близько 14 млн чоловік будуть змушені покинути рідні краї. Щороку з озера випаровується близько близько 3 млрд кубічних метрів води[2] Станом на 2014 рік експерти прогнозували, що в разі бездіяльності вже за чотири роки Урмія перетвориться на болото[3].

У 2011 році чергові вимоги тубільців прийняти надзвичайний план порятунку Урмії відхилені Меджлісом. 60 учасників мітингу, організованого з метою закликати уряд врятувати озеро, заарештовані 4 вересня 2011 р[4]

Порятунок озера[ред.ред. код]

Стан озера на жовтень 2014 року

Планів щодо порятунку озера було декілька. Так, в серпні 2012 року глава іранської Організації охорони навколишнього середовища Мохаммад-Джавад Мохаммадізаде заявив про те, що було отримано згоду Вірменії на допомогу у відновленні рівня води в Урмии через транспортування води в Іран. Додавши, що план відновлення також включає в себе транспортування води з провінції Східний Азербайджан.

Був також план транспортування води з річки Аракс, на що було виділено 950 мільярдів туманів, але було вирішено відмовитися від проекту через заперечення Азербайджану[5][6].

У 2013 році іранський уряд почав розробку проекту з порятунку озера за рахунок перекидання вод Каспійського моря[7].. До кінця 2014 року проект вийшов на завершальну стадію, розпочаті дослідження різних варіантів із залученням іноземних консультантів[3]

У березні 2014 року іранське міністерство навколишнього середовища спільно з програмою розвитку ООН розробили план з порятунку озера і прибережних водно-болотних угідь. На здійснення проекту потрібно 225 мільйонів доларів в перший рік і 1,3 млрд на весь проект.

Іранський уряд має намір фінансувати не тільки проекти з транспортування води в озеро з інших джерел, а й інші способи відновлення рівня води в озері. Так, в липні 2014 року президент Ірану Хасан Рухані прийняв рішення виділити близько 14 трильйонів ріалів (понад 500 млн доларів) на оплату першого року робіт з поліпшення ефективності витрати води з приток озера, за рахунок чого планується скоротити обсяг води, що витрачається в сільському господарстві, а також на відновлення навколишнього середовища[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]


Іран Це незавершена стаття з географії Ірану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.