Фісташка
| Фісташка | |
|---|---|
| Фісташка атлантична (P. atlantica) в пустелі Неґев, Ізраїль | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Фісташкові (Anacardiaceae) |
| Підродина: | Anacardioideae |
| Рід: | Фісташка (Pistacia) L. |
| Види | |
| |
Фіста́шка (Pistacia) — рід невеликих дерев та кущів родини анакадієвих (Anacardiaceae), поширений в природі на Канарських островах, Північно-західній Африці, Південній Європі, Центральній та Східній Азії, Північній Америці (Мексика, південь США). Зазвичай ці рослини досягають 5-15 м заввишки. Листя чергується, перисто-складне, може бути як вічнозеленим, так і листопадним, залежно від виду. Фісташка справжня (P. vera) широко вирощується заради своїх їстівних плодів — фісташок.
Фісташка росте на сіроземах, на гірничо-степових коричневих ґрунтах, на обривах і схилах. Світлолюбна, посухостійка, кальцефіл — віддає перевагу ґрунту, який багатий кальцієм, який вона активно засвоює. Може витримати температуру до -25 °C.[1]
Скрізь фісташки ростуть одиничними екземплярами, іноді утворюючи рідкостійні фісташкові ліси. Середземноморські види фісташки є неодмінною складовою частиною маквисів. На листі часто розвиваються галли (бузгунча).[2]
Цвіте фісташка в квітні, іноді у березні. Плоди дозрівають у вересні-листопаді.
| Образ | Наукова назва | Розподіл |
|---|---|---|
| Pistacia aethiopica | Ефіопія, Кенія, Сомалі, Танзанія, Уганда та Ємен | |
| Pistacia atlantica | Євразія від Іранського плоскогір'я до Північої Африки | |
| Pistacia chinensis | Центральний і західний Китай | |
| Pistacia cucphuongensis | В'єтнам | |
| Pistacia eurycarpa | Гори Загрос, Ірак | |
| Pistacia falcata | Північно-східна тропічна Африка, Аравійський півострів | |
| Pistacia khinjuk | Єгипет, західна Азія та частина Гімалаїв | |
| Pistacia integerrima | Азія | |
| Pistacia lentiscus | Середземноморський басейн | |
| Pistacia malayana | Півострівна Малайзія | |
| Pistacia mexicana | Гватемала, Мексика і Техас | |
| Pistacia×saportae | Європа | |
| Pistacia terebinthus | Марокко та Португалія до Греції, західна та південно-східна Туреччина та регіон Леванту (особливо Ізраїль та Сирія) | |
| Pistacia vera | Центральна Азія та Близький Схід | |
| Pistacia weinmannifolia | Юньнаньська провінція Китаю |
- ↑ Pistacia L. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ Pistacia in Flora of China @ efloras.org. www.efloras.org. Процитовано 13 липня 2023.
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2013) |