Фісташка

Атлантична фісташка (P. atlantica)
в пустелі Неґев, Ізраїль

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
Надклас:	Насінні (Spermatophyta)
Клас:	Еудікоти
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Анакардієві (Anacardiaceae)
Рід:	Асфодель (Pistacia)

Види

Посилання

Вікісховище:	Pistacia
Віківиди:	Pistacia
EOL:	50516
IPNI:	1883-1
ITIS:	28806
NCBI:	55512
Fossilworks:	317548

Фісташка (Pistacia) — рід невеликих дерев та кущів родини анакадієвих (Anacardiaceae), поширений в природі на Канарських островах, Північно-західній Африці, Південній Європі, Центральній та Східній Азії, Північній Америці (Мексика, південь США). Зазвичай ці рослини досягають 5-15 м заввишки. Листя чергується, перисто-складне, може бути як вічнозеленим, так і листопадним, залежно від виду. Фісташка справжня (P. vera) широко вирощується заради своїх їстівних плодів — фісташок.

Фісташка росте на сіроземах, на гірничо-степових коричневих ґрунтах, на обривах і схилах. Світлолюбна, посухостійка, кальцефіл — віддає перевагу ґрунту, який багатий кальцієм, який вона активно засвоює. Може витримати температуру до -25 °C.

Скрізь фісташки ростуть одиничними екземплярами, іноді утворюючи рідкостійні фісташкові ліси. Середземноморські види фісташки є неодмінною складовою частиною маквисів. На листі часто розвиваються галли (бузгунча).

Цвіте фісташка в квітні, іноді у березні. Плоди дозрівають у вересні-листопаді.