Успенка (Конотопський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Успенка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Рада Успенська сільська рада
Облікова картка Успенка 
Основні дані
Населення 1885
Поштовий індекс 41732
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°07′26″ пн. ш. 33°43′52″ сх. д. / 51.12389° пн. ш. 33.73111° сх. д. / 51.12389; 33.73111Координати: 51°07′26″ пн. ш. 33°43′52″ сх. д. / 51.12389° пн. ш. 33.73111° сх. д. / 51.12389; 33.73111
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Водойми р. Куриця
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Путивль
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 41732, Сумська обл., Буринський р-н, с. Успенка, вул. Центральна, 5
Сільський голова Захарченко Ганна Петрівна
Карта
Успенка. Карта розташування: Україна
Успенка
Успенка
Успенка. Карта розташування: Сумська область
Успенка
Успенка
Мапа
Мапа

CMNS: Успенка у Вікісховищі

Успе́нка (до 1918 року — Велике Неплюєве) — село в Україні, в Буринському районі Сумської області. Населення становить 1885 осіб. Орган місцевого самоврядування — Успенська сільська рада.

Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].


Географія[ред. | ред. код]

Село Успенка розташоване на березі річки Куриця, неподалік від її витоків, нижче за течією село Воскресенка.

На річці декілька загат.

Через село пролягає автомобільний шлях Т 1916.

Історія[ред. | ред. код]

  • Виникло в середині XVII століття.
  • За даними на 1862 рік у власницькому селі Велике Неплюєве (Успенське) Путивльського повіту Курської губернії мешкало 3406 осіб (1685 чоловіків та 1721 жінка), налічувалось 390 дворових господарств, існувала православна церква[2].
  • Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Великонеплюївської волості, мешкало 3686 осіб, налічувалось 675 дворових господарств, існували православна церква, богодільня, 5 лавок, постоялий двір, 34 вітряних млина, цегельний завод[3].
  • Успенська богадільня (шпиталь). Сільський шпиталь на 8 осіб у с. Велике Неплюєве перебував у відомстві МВС. Був відкритий 1863 року для старих, нездатних до праці місцевих жителів різної статі, де їм надавалося для життя тепле приміщення. Шпиталь розміщувався у приватному будинку. Нужденні з проханнями про поселення там мали звертатися до сільського старости. Богадільня ця утримувалася на кошти волості. У ній доглядалося 8 осіб чоловічої та жіночої статі.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[4], встановлено смерті 69 людей[5].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Пам'ятки та культура[ред. | ред. код]

Братська могила радянських воїнів
  • У селі знайдені залишки раньослов'янського поселення і могильник черняхівської культури. Тут відкопано 1600 поховань IV-VII століття.
  • Курський міщанин І. А. Золотарьов 1812 року брав участь у закладанні саду поміщиків Головіних у їх маєтку в с. Велике Неплюєве Путивльського повіту, для чого приготував понад тисячу дволітніх саджанців яблунь та груш різних сортів.
  • Фольклорно-етнографічний колектив сільського Будинку культури носить звання народного.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Дитячий садок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1688)
  3. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  4. стор 32 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.
  5. Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
  6. Волкогон Віталій Васильович