Фазан-вухань сизий
| Фазан-вухань сизий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Crossoptilon auritum (Pallas, 1811) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phasianus auritus Pallas, 1811 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фаза́н-вуха́нь сизий[2] (Crossoptilon auritum) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Ендемік Китаю.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 96 см, самці важать 1,7-2,1 кг, самиці 1,5-1,75 кг. Довжина хвоста становить 49 см, довжина крила 29-30,6 см. Забарвлення переважно темно-сизе, верхня частина голови оксамитово-чорна, підборіддя біле, під дзьобом білі "вуса", що переходять в помітні пір'яні "вуха". Навколо очей великі червоні плями, які виглядають як плями голої шкіри, однак сформовані короткими пір'їнками. Махові пера темно-коричневі, другорядні махові пера мають пурпуровий відблиск. Хвіст складається з 24 темно-сизих стернових пер, які на середині темніють і набувають металево-зеленого відблиску, кінчики у них пурпурово-фіолетові. Біля основи пари крайніх стернових пер є широкі білі поперечні смуги, які формують білі "дзеркальця", на дистальній частині ці пера мають темно-сталево-синій відблиск. Райдужки жовтуваті, дзьоб червонувато-роговий, лапи червоні. Оперення має нитчасту, волосоподібну структуру.
Молоді птахи мають охристе або сірувато-коричневе забарвлення, а дорослого забарвлення вони набувають у віці 4 місяців. В цьому ж віці у них на лапах з'являються шпори, які у самиць є меншими і більш витягнутими, а у самців більшими і округлими.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сизі фазани-вухані мешкають в горах на півночі і в центрі Китаю, від східного Цинхая через гори Алашань в Ганьсу на схід до Внутрішньої Монголії і на південь до західного Сичуаня і крайнього північно-східного Тибета. Вони живуть в соснових, дубових, ялівцевих і березових лісах, трапляються у високогірних чагарникових заростях і на прилеглих до лісу альпійських луках. Зустрічаються на висоті від 2440 до 3965 м над рівнем моря, взимку частина популяцій мігрує в долини.
80% раціону птахів становить рослинна їжа — бруньки і листя барбарису, корінці, цибулини, ялинове і гірчакове насіння, а 20% — дрібні безхребетні, зокрема жуки та їх личинки. Шукають їжу на землі, на галявинах, ночують в густих заростях. Під час негніздового періоду вони зустрічаються сімейними зграями, навесні формують пари. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо являє собою неглибоку заглибину в землі, діаметром 25-27 см, яка встелюється мохом, травою і листям, а також пір'ям. В кладці від 8 до 14 оливково-коричневих яєць.Інкубаційний період триває 24-28 днів, насиджують самиці.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Сизі фазани-вухані є досить поширеними птахами в межах свого ареалу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Crossoptilon auritum: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |